Кизляр
Кизля́р (кум. Къызыл-яр[1], рос. Кизляр) — населений пункт у Республіці Дагестан, розташований у північно-західному Прикаспії.
| місто Кизляр | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Росія | ||
| Суб'єкт Російської Федерації | Дагестан | ||
| Код ЗКАТУ: | 82430000000 | ||
| Код ЗКТМО: | 82730000001 | ||
| Основні дані | |||
| Час заснування | 1735 | ||
| Статус міста | 1785 | ||
| Населення | 48 102 (2015) | ||
| Площа | 30 км² | ||
| Поштовий індекс | 368830–368833 | ||
| Телефонний код | +7 87239 | ||
| Географічні координати: | 43°51′00″ пн. ш. 46°43′00″ сх. д. | ||
| Вебсторінка | mo-kizlyar.ru | ||
| Мапа | |||
  Кизляр  Кизляр | |||
|
| |||
|
| |||
_(1842).png.webp)
Назва походить від тюркських слів «кизил» + «яр» («червоний яр», «червоний обрив»).
Кизляр — центральний населений пункт та адміністративний центр Кизлярського району
Населення
Населення міста та його національний склад за даними переписів:[2]
| 1897 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| росіяни | 23,1 % | 74,1 % | 79,9 % | 76,6 % | 75,1 % | 62,3 % | 48,6 % | 40,5 % |
| аварці | 0,4 % | 0,1 % | 0,4 % | 2,0 % | 4,1 % | 8,7 % | 15,4 % | 19,9 % |
| даргинці | 1,2 % | 0,6 % | 1,0 % | 2,5 % | 3,1 % | 6,1 % | 11,7 % | 14,5 % |
| кумики | 10,3 % | 1,7 % | 1,0 % | 2,1 % | 3,1 % | 4,2 % | 5,0 % | 5,5 % |
| лезгини | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,6 % | 1,2 % | 2,9 % | 4,0 % | 4,9 % |
| лакці | 1,2 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,7 % | 1,1 % | 1,7 % | 3,2 % | 3,6 % |
| вірмени | 48,4 % | ~ 20 % | ~10 % | 2,1 % | ||||
| рутульці | - | - | - | - | 0,1 % | 0,7 % | 1,3 % | 1,7 % |
| табасарани | - | - | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,9 % | 1,3 % | 1,7 % |
| азербайджанці | 0,1 % | 0,5 % | 1,6 % | 1,1 % | 2,0 % | 1,8 % | 1,6 % | |
| ногайці | 2,7 % | 0,5 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,4 % | 1,0 % | 1,4 % | 1,2 % |
| чеченці | 0,2 % | 0,4 % | 0,5 % | 0,6 % | 1,1 % | 0,8 % | ||
| населення | 7 282 | 24 025 | 25 573 | 29 745 | 30 773 | 39 151 | 48 457 | 48 984 |
Мандрівники, що відвідали Кизляр
- Йоганн Гюльденштедт, 1770—1773.
- Самуїл Готліб Гмелін, 1770-ті роки
- Петер-Симон Паллас, 1770-ті роки
Культура й пам'ятки
- Краєзнавчий музей імені Петра Багратіона, уродженця міста;
- Будівля колишньої Міської управи — пам'ятка архітектури, музей;
- Некрасівське городище II—III ст. до Р. Х. (в околицях міста)
- Городище «Тристінного містечка» XVI ст. (біля ст. Крайнівка).
Роль в історії визвольних рухів Кавказу
Через географічне розташування Кизляр завжди відігравав значну роль у розподілі сил під час багатьох кавказьких війн. 1996 року (9—18 січня) Кизляр став відомим всьому світові через військову операцію загону Салмана Радуєва[3][4], після якої російські війська змушені були вийти з Чечні і загалом Північного Кавказу, тобто сталася незаперечна перемога військ Чеченської республіки Ічкерія.
Докладніше див.: Терористичний акт в Кізлярі (1996).
Уродженці
- Багратіон Петро Іванович (1765—1812), російський генерал
- Мірзаєв Расул Рабаданович (* 1986) — російський спортсмен, чемпіон світу з бойового самбо.
Примітки
- Географические названия мира: Топонимический словарь. — М: АСТ. Поспелов Е. М. 2001
- http://www.ethno-kavkaz.narod.ru/rndaghestan.html
- Інтерв'ю Радуєва
- Елена МАГЛЕВАННАЯ. Герой Первомайского Салман Радуев // Інтернет-журнал «Кругозір»