Дербентський район
Дербе́нтський райо́н — район в Республіці Дагестан Російської Федерації.
Дербентський район | |||
---|---|---|---|
рос. Дербентский район азерб. Дәрбәнд раjонy лезгин. Чур райун | |||
| |||
Основні дані | |||
Суб'єкт Російської Федерації: | Дагестан | ||
Населення (1921): | 101 616 | ||
Площа: | 822,72 км² | ||
Густота населення: | 123,51 осіб/км² | ||
Населені пункти, округи та поселення | |||
Адміністративний центр: | Дербент | ||
Кількість міських поселень: | 2 | ||
Кількість сільських поселень: | 27 | ||
Влада | |||
Вебсторінка: | http://derbrayon.ru/ |
Адміністративний центр — місто Дербент (до складу району не входить).
Географія
Розташований на півдні Дагестану, межує на півночі з Каякентським, на півдні — з Магарамкентським, на південному заході — з Сулейман-Стальським, на заході — з Табасаранським і Кайтазьким районами, на сході омивається Каспійським морем. Територія району оточує територію міст Дербент і Дагестанські Вогні, що не входять до його складу.
Площа території — 920 км².
Історія
Район був утворений декретом Дагревкома від 22 липня 1921 року в складі: Нижньо-Табасаранської ділянки Кайтаго-Табасаранського і Мюшкюрської ділянки Кюринського округів, території Дербентського градоначальства. Постановою ЦВК від 12.12.1926 р район перетворений в округ. Постановою 4-ї сесії ДагЦІК від 22.11.1928 р округ перетворений в кантон. Постановою ВЦВК від 3.06.1929 р кантон перетворений в район. Указом ПВС ДАССР район перетворений в округ, районний центр перенесений в селище Дагестанські Вогні. У 1953 р відновлений в колишньому складі.
Населення
Чисельність населення (без міста Дербент) — 92,2 тис. Жителів (2009), щільність — 110 осіб на 1 км² займаної площі.
Все населення — сільське, крім 2 населених пунктів.
- Національний склад
Національна структура населення (за переписом 2002): азербайджанці (терекеменці) — 58,1 %; лезгини — 18,8; табасарани — 10,7; даргинці — 7,9 %.[1][2]
Примітки
- Уряд РД — Дербентский район — Муніципальні райони і міські округи. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 4 березня 2015.
- Етнокарта Південного, Західного та Центрального Дагестану. Нахсько-дагестанські мови