Таганчеська волость

Таганчеська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у містечку Таганча.

Таганчеська волость
Центр Таганча
Площа 13 333 (1886)
Населення 11 990 осіб (1886)
Густота 82.3 осіб / км²
Наступники Таганчанський район

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 8 сільських громад. Населення — 11990 осіб (5789 чоловічої статі та 6201 — жіночої), 2071 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, десятин
Сільських громад 7313 4607
Приватної власності 5721 2892
Іншої власності 299 230
Загалом 13333 7729

Поселення волості:

  • Таганча — колишнє власницьке село за 17 версти від повітового міста, 2823 особи, 553 двори, православна церква, костел, 2 єврейських молитовних будинки, школа, лікарня, 5 постоялих дворів, 2 лавки, паровий і вітряний млини, цегельний завод, суконна фабрика. За 9 верст залізнична станція.
  • Беркозівка — колишнє власницьке село, 1849 осіб, 362 двори, православна церква, школа, лавка.
  • Голяки — колишнє власницьке село, 1696 осіб, 295 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, цегельний і винокурний заводи.
  • Дарівка — колишнє власницьке село, 549 осіб, 117 дворів, школа, постоялий будинок.
  • Ключники — колишнє власницьке село при яру Дроздовці, 506 осіб, 108 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Мартинівка — колишнє власницьке село, 1375 осіб, 241 двір, православна церква, школа, водяний млин, цегельний, костопальний, пивоварний, винокурний і бурякоцукровий заводи.
  • Мельники — колишнє власницьке село, 875 осіб, 186 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Поташня (Таганчеська Буда) — колишнє власницьке село, 810 осіб, 207 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, бурякоцукровий заводи.

Старшинами волості були:

  • 19091913 роках Мартин Іванович Царенко[2],[3],[4],[5];
  • 1915 року Онисим Панасович Буць[6].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.