Тадеуш Голувко
Таде́уш Людвік Голу́вко (пол. Tadeusz Ludwik Hołówko; 17 вересня 1889, Семипалатинськ Семипалатинської області Степного генерал-губернаторства Російської імперії (нині Казахстан) — 29 серпня 1931, Трускавець, Польська республіка) — польський політик, видавець, публіцист, один з діячів прометеїзму. Брав участь у створенні Польської Організації Військової. Був убитий у Трускавці в результаті атентату, здійсненого боївкарами ОУН Василем Біласом і Дмитром Данилишиним.
| Тадеуш Людвік Голувко | |
|---|---|
 | |
| Народився |
17 вересня 1889 Семипалатинськ, Російська імперія |
| Помер |
29 серпня 1931 (41 рік) Трускавець, Польська республіка ·Вбитий месниками з ОУН |
| Поховання | Евангелістський цвинтар Варшави |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Польща |
| Національність | поляк |
| Діяльність | політик, публіцист |
| Знання мов | польська |
| Партія | Польська соціалістична партія |
| Нагороди |
   |
Біографія
Народився у м. Семипалатинську. Батько — Вацлав, висланий з Новогрудщини спочатку до Сибіру за участь в антиросійському повстанні 1863 року.
Переїхав до Польщі. Після проголошення незалежності Польщі у 1918 році працював в уряді, вважався одним із соратників Юзефа Пілсудського. Був членом Польської соціалістичної партії, з 1930 р. — депутат польського Сейму. Головував в Інституті дослідження справ національностей, пізніше керував східним відділом міністерства закордонних справ. Також регулярно дописував до щоденника «Дроґа». Голувко вважався творцем концепції прометеїзму — визволення поневолених національностей СРСР.[1] Знаходився під значним впливом Ю. Пілсудського, тому в 1927 році вийшов зі складу ППС, увійшов до Безпартійного блоку співпраці з урядом Валери Славека.
Виступав за діалог та порозуміння з українцями у Польщі, підтримував налагодження стосунків з легальними українськими партіями, такими як УНДО, пропонував створення культурної автономії українців в Польщі, але бачив незалежну Україну тільки на схід від Збруча. ОУН вважало Голувка прихованим польським шовіністом, який незначними поступками легальним українським партіям перешкоджав досягненню головної мети ОУН — незалежності України.[2][3]
Атентат на Голувка організував член ОУН Роман Шухевич, а здійснили трускавчани Василь Білас і Дмитро Данилишин. 29 серпня 1931 року Голувко був убитий у панісонаті, де лікувався під патронажем українських сестер-василіянок. Вбивство Голувка викликало значний резонанс в Польщі і за кордоном, обговорювалося на засіданні Ліги Націй. Цей атентат також засудили деякі українські політики.[4]
Похований на євангелістсько-реформатському цвинтарі Варшави.
Бібліографія
«Тадеуш Голувко». Методи й шляхи оздоровлення взаємовідносин у Східній Галичині і східних воєводствах[5]
Примітки
- Прометеї двох народів: люди, які примиряли Польщу і Україну
- «Пацифікація» і відповідь на неї ОУН
- Після великої депресії[недоступне посилання з липня 2019]
- Доба суспільно-політичних полярностей і напруги
- Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців (За ред. П. Коваля, Я. Олдаковського, М. Зухняк, перекл. С. Гіріка). — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2012. — С. 108–119.
Джерела та література
- Рубльов О.С. Голувко Тадеуш-Людвік // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 151. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Л. О. Зашкільняк. Голувко Тадеуш-Людвік // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Holzer Jerzy. Hołówko Tadeusz Ludwik // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960–1961 — t. X. — S. 600–602. (пол.)