Тапуає-о-Уенуку

Тапуає-о-Уенуку, колишня назва Тапуаєнуку[3] (маор. Tapuae-o-Uenuku) — гора висотою 2885 метрів, найвища вершина на північному сході Південного острова і гірських хребтів Кайкоури, на сході регіону Марлборо, на самому кордоні з округом Кайкоура, регіону Кентербері Нової Зеландії. Назва перекладається з маорі як «слід веселки», хоча зазвичай вважається, що гора названа на честь вождя Тапуаєнуку.

Тапуає-о-Уенуку
маор. Tapuae-o-Uenuku

Гора Тапуає-о-Уенуку
41°59′45″ пд. ш. 173°39′45″ сх. д.
Країна  Нова Зеландія
Регіон Kaikoura Districtd
Мальбороу
Розташування Південний острів
Система Кайкоура
Тип гора
Висота 2885 м
Висота відносна 2022 м
Ізоляція 318,8 км → Бомонт (3109 м)[1]
Список
Ідентифікатори і посилання
SummitPost 154568
peakbagger.com 11682
GeoNames 6222392
Тапуає-о-Уенуку
Тапуає-о-Уенуку (Нова Зеландія)
 Тапуає-о-Уенуку у Вікісховищі

Географія
Тапуає-о-Уенуку (праворуч від центру) на відстані 120 кілометрів (вид з мису Барінг-Хед). Пік Манакау — ліворуч.

Гора розташована на півночі гірського хребта Внутрішній Кайкоура (англ. Inland Kaikoura Range) (хребти Кайкоура) за 338 км на північний схід від найвищої вершини Нової Зеландії — гори Аоракі / Маунт-Кук (3724 м)[4], за 57 км на південь-південний захід від міста Бленім та за 122 км на південний захід від столиці країни, міста Веллінгтон.

Вершина Тапуає-о-Уенуку «загублена» в хмарах.

Абсолютна висота вершини 2885 метрів над рівнем моря[1][5] — це найвища гора Нової Зеландії за межами основних хребтів Південних Альп і вона на 88 метрів вища за гору Руапеху, найвищу вершину Північного острова. Відносна висота гори — 2022 м[1][5]. За цим показником вершина відноситься до ультра-піків і є 4-ю на Південному острові та 6-ю у Новій Зеландії. Найнижче ключове сідло вершини, по якому вимірюється її відносна висота називається «Перевал Льюїса» (англ. Lewis Pass)[6], має висоту 863 м над рівнем моря[1] і розташоване за 112,3 км на захід-південний захід (42°22′40″ пд. ш. 172°24′08″ сх. д.)[4][6]. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Елі-де-Бомонт (англ. Mount Elie de Beaumont), яка розташована на заході-південному заході, становить 318,78 км[1][4].

Гора домінує над внутрішнім хребтом Кайкура, піднімаючись високо над долинами річок Кларенс і Аватере. Її можна побачити аж з узбережжя Капіті на Північному острові, що знаходиться майже за 165 кілометрів, і є визначною точкою на горизонті для мандрівників міжострівних поромів, які курсують протокою Кука.

В джерелах описано вісім маршрутів на вершину Тапуає-о-Уенуку[7].

Історія

Першим європейцем, який побачив гору, був Джеймс Кук, який назвав її горою Одін, але згодом прозвав її «Сторожою», оскільки його корабель, здавалося, було видно з неї в багатьох точках уздовж узбережжя. Першими європейцями, які спробували піднятися на гору, були Едвард Джон Ейр, лейтенант-губернатор штату Нью-Мюнстер і Вільям Джон Ворбертон Гамільтон, в 1849 році. Вони піднялися практично на саму вершину, але були змушені повернути назад[8][9].

Таппі, як називають гору місцеві жителі, була плацдармом для альпіністської кар'єри легендарного альпініста сера Едмунда Гілларі, завдяки чому він став першою людиною, яка досягла вершини гори Еверест.

«Нарешті я піднявся на пристойну гору» — сказав сер Ед про свій персональний підйом у вихідні дні 1944 року під час тренувань у Королівських ВПС Нової Зеландії в Марлборо під час Другої світової війни.

Див. також

Примітки
  1. Tapuae-o-Uenuku, New Zealand. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 14-05-2021.
  2. Незалежні вершини — вершини, які не належать до масиву найближчої вищої гори з відносною висотою не менше 300 м (985 футів), що повністю відповідає горам у списку гір Нової Зеландії «Новозеландського альпійського клубу», що на 200 метрів менше від загально прийнятої величини у 500 м.
  3. Tapuae-o-Uenuku. New Zealand Gazetteer. Land Information New Zealand. Процитовано 14-05-2021.
  4. New Zealand: Inland Kaikoura Range — Tapuae-o-Uenuku. PeakVisor. Архів оригіналу за 13-01-2021. Процитовано 20-05-2021.
  5. «Australia, New Zealand, Oceania Ultra-Prominence Page» Peaklist.org. Процитовано 20-05-2021.
  6. Lewis-Pass, West-Coast на сайті Topomap.co.nz 1:50,000 map, (англ.)
  7. Tapuae-o-Uenuku. Climbnz.org.nz. Процитовано 20-05-2021.
  8. Wise's New Zealand Guide. (1969). Dunedin: H. Wise and Co. (N.Z.).
  9. Stephens, Joy. Marlborough's Sacred Mountain. The Prow. Процитовано 14-05-2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.