Тараканів
Тарака́нів — село в Україні, центр Тараканівської сільської громади в Дубенському районі Рівненської області. Населення становить 1634 осіб.
село Тараканів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район/міськрада | Дубенський |
Рада | Тараканівська сільська рада |
Основні дані | |
Населення | 1634 |
Площа | 3,378 км² |
Густота населення | 483,72 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35641 |
Телефонний код | +380 3656 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°23′08″ пн. ш. 25°42′34″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
197 м |
Водойми | річка Іква |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35641, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Тараканів, вул. Львівська, 117 |
Карта | |
Тараканів | |
Тараканів | |
Мапа | |
Географія
Село розташоване на лівому березі річки Ікви.
Історія
Найдавніша писемна згадка датована 1488 роком. В акті сказано, що Гриб Івашевич заставляє маєток «Тороканов» князям Михайлу й Костянтину Острозькому за 80 коп широких грошей.[1]
В описі актів за 1570 рік говориться, що з «Торокан» на Страклів прокладено новий міст, за який потрібно брати мито.[2]
1583 року село належало до волості міста Дубного, яке належало князю Василю Костянтину Острозькому.
Транзакція 1753 року називає село «Тороканов», яке дістається разом з іншими 70 селами у подарунок князю Станіславу Любомирському від Януша Сангушка.[1]
В документах 1889 року зазначається, що в Тараканові в 1860 році побудована церква Пресвятої Трійці.[2]
У 1906 році село Дубенської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 5 верст, від волості 5. Дворів 57, мешканців 549[3].
У 2016 році стало центром Тараканівської ОТГ.
Бібліотека
Бібліотека-філіал с. Тараканів знаходиться на території Тараканівської сільської ради. Обслуговує близько 750 читачів. Книжковий фонд становить 15823 примірники. Розташована в приміщенні сільської ради. Пріоритетним напрямком в роботі бібліотеки є народознавство. Діє інформаційний центр — (ПДГ) Пункт Доступу Громадян.
Відомі представники
Учасники Другої світової війни
- Бобела Володимир Опанасович народився 9 жовтня 1923 року в с. Мацошин Малий Люблінської області (Польща) . Мобілізований на фронт у 1944році. Воював на території Польщі, Німеччини. 26 квітня 1945 року отримав кульове поранення, лікувався в шпиталі м. Зорау (Німеччина). Демобілізувався у 1946 році. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною», Орденом Слави II ступеня. У 1944 році переїхав проживати до с. Тараканів. Помер 4 серпня 2008 року.
- Поліщук Василь Іванович народився 2 травня 1924 року в с. Тараканів. У травні 1944 року мобілізований на фронт кулеметником. Фронтову дорогу розпочав у Білорусі. Пройшов Латвію, Литву, Естонію. В Естонії був важко поранений в зіницю правого ока. Після трьох місяців лікування визнаний придатним до нестройової служби. Направлений прокладати понтонні мости. В Польщі був вдруге поранений в ногу. Дійшов до Берліна. Нагороджений медалями « За відвагу», «За перемогу над Німеччиною» та Орденом Слави I ступеня.
- Шаповалюк Степан Іванович народився 18 грудня 1926 року в с. Тараканів. Воював на землях Польщі, Чехії, Німеччини. Був поранений. Нагороджений медалями «Георгій Жуков», «Захиснику Вітчизни», ювілейними нагородами. Помер Степан Іванович 24 грудня 2013 року
Пам'ятки
- Неподалік від села розташована зоологічна пам'ятка природи — урочище «Олександрівка».
- Тараканівський форт.
Заснований в 1895 при російському імператорі Миколі ІІ. Пережив першу громадянську війну, першу та другу світові, радянську епоху, зараз знаходиться у кепському стані. Форт віддано у руки козацтва імені Северина Наливайка. Потребує відновлення.
Примітки
- Як Тороканів став Таракановом. Інформаційний портал міста Дубно (uk-UA). 23 березня 2020. Процитовано 13 вересня 2021.
- «Тороканів-Тараканів» до 530-річниці першої писемної згадки про село. | Тараканівська громада. tarakanivska.gromada.org.ua (ua). Процитовано 13 вересня 2021.
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
Джерела
- Torokanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 409. (пол.).— S. 409. (пол.)