Адміністративний поділ Узбекистану
Узбекистан поділений на 12 областей (узб. вилоят, viloyat), одне місто (узб. шаҳар, shahar) і одну автономну республіку (узб. республика, respublika). Області і республіка, в свою чергу, поділяються на тумани та міста обласного (в Каракалпакстані — республіканського) підпорядкування (МОП). У таблиці нижче подані адміністративні одиниці, а також їх площа, населення, кількість районів і міськрад (на 1.01.2005), а також дати утворення та обласні центри. Номери в таблиці відповідають номерам на карті.
№ | Адм. одиниця | Площа, км²[1] |
Населення (2007), тис. осіб. |
К-сть районів |
К-сть МОП |
Дата утворення[2] | Центр |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Республіка Каракалпакстан | 166591 | 1582,7 | 14 | 2 | 16.02.1925[3] | Нукус[4] |
2 | Андижанська область | 4303 | 2409,8 | 14 | 3 | 6.03.1941 | Андижан |
3 | Бухарська область | 40323 | 1545,1 | 11 | 2 | 15.01.1938[5] | Бухара |
4 | Джиззацька область | 21210 | 1064,7 | 12 | 1 | 16.02.1990[6] | Джиззак |
5 | Кашкадар'їнська область | 28568 | 2462,2 | 13 | 1 | 7.02.1964[7] | Карші |
6 | Навоїйська область | 110988 | 819,5 | 8 | 2 | 27.01.1992[8] | Навої |
7 | Наманганська область | 7439 | 2134,5 | 11 | 1 | 18.12.1967[9] | Наманган |
8 | Самаркандська область | 16774 | 2955,5 | 14 | 2 | 15.01.1938[10] | Самарканд |
9 | Сирдар'їнська область | 4276 | 684,3 | 8 | 3 | 16.02.1963[11] | Ґулістан[12] |
10 | Сурхандар'їнська область | 20099 | 1957,8 | 14 | 1 | 6.03.1941[13] | Термез |
11 | Ташкентська область | 15259 | 2492,5[14] | 15 | 6 | 15.01.1938[15] | Ташкент |
12 | Ферганська область | 6760 | 2920,3 | 15 | 4 | 15.01.1938[16] | Фергана |
13 | Хорезмська область | 6052 | 1477,8 | 10 | 1 | 15.01.1938[17] | Ургенч |
14 | Місто Ташкент | 327 | 2157,1 | 11 | — | … | … |
Примітки
- Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.(узб.)
- Дані з Великої радянської енциклопедії Архівовано 27 березня 2009 у Wayback Machine., якщо не зазначено інше джерело.
- До 20.03.1932 — Кара-Калпацька автономна область. З 20.03.1932 по 14.02.1992 — Каракалпацька АРСР. У складі Узбецької РСР з 5.12.1936. Архівовано 23 грудня 2010 у Archive.is
- До 1929 року і з 20.03.1932 по 15.12.1933 столицею був Турткуль, з 1929 по 20.03.1932 — Чимбай
- Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926 під назвою Зеравшанська
- Раніше існувала з 29.12.1973 по 6.09.1988. Архів оригіналу за 28.12.2010. Процитовано 29.01.2009.
- Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926 і з 20.01.1943 по 25.01.1960 під назвою Кашка-Дар'їнська.
- Раніше існувала з 20.04.1982 по 6.09.1988. Архів оригіналу за 24.12.2010. Процитовано 29.01.2009.
- Раніше існувала з 6.03.1941 по 25.01.1960.
- Раніше існувала з 1(13).01.1887 по 27.10.1924 і з 29.01.1925 по 29.09.1926
- Сирдар'їнська область також існувала в Російській імперії і РРФСР у 1867—1924 роках на території сучасних Жамбилської, Кизилординської, Південно-Казахстанської областей Казахстану, Ташкентської області і Республіки Каракалпакстан Узбекистану, центр — Ташкент. У 1924 році частина області відійшла до Узбецької РСР, решта території перетворена на губернію.
- З 16.02.1963 по 7.02.1964 центром був Янгієр, з 6.09.1988 по 16.02.1990 — Джиззак
- До 1963 року — Сурхан-Дар'їнська. Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926 (центр — Ширабад)
- Без Ташкента
- Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926
- Раніше існувала з 19.02(2.03).1876 по 27.10.1924 (з центром у Скобелеві) і з 29.01.1925 по 8.02.1927 (з центром у Коканді)
- Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926 (з центром у місті Хіва)
Джерела
- СОАТО(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.