Телескоп Вольтера

Телескопи Вольтера — оптичні системи рентгенівських телескопів, що застосовують лише дзеркала косого падіння.

Телескопи Вольтера типу I, II і III (зверху вниз)

Історія

Коефіцієнт відбиття рентгенівських променів при нормальному падінні на межу середовищ дуже малий — більша частина випромінювання просто проходить крізь речовину або поглинається нею. Тому звичайні дзеркала не можуть застосовуватися в рентгенівській оптиці. Звичайні лінзи також не підходять, бо їх показник заломлення в рентгенівському діапазоні дуже близький до одиниці. Для фокусування рентгенівських променів доводиться застосовувати інші прилади. Один із них — рентгенівське дзеркало похилого падіння, на яке рентгенівський промінь падає під дуже малим кутом, і ковзає вздовж поверхні[1]. Взагалі для фокусування достатньо було б застосувати лише одне параболічне дзеркало. Але воно має суттєві недоліки: дуже велику фокусну відстань, вузький кут і схильність до коми. 1952 року німецький фізик Ганс Вольтер запропонував три оптичні системи, в яких кома значно послаблена[2][3]. Всі вони складаються з двох поверхонь другого порядку і такі системи називають телескопами Вольтера I, II і III типу відповідно:

параболоїд + гіперболоїд
параболоїд + гіперболоїд із зовнішнім відбиттям
параболоїд із зовнішнім відбиттям + еліпсоїд

Кожна із цих систем має свої переваги й недоліки. Найбільш розповсюджені системи I типу. Така система у телескопів EXOSAT, ROSAT, XMM-Newton, Swift/XRT та деяких інших.

Див. також

Джерела

Kulinder Pal Singh (July 2005). Techniques in X-ray Astronomy (pdf). Resonance 10 (7): 8–20.
Wolter, H. (1952). Glancing Incidence Mirror Systems as Imaging Optics for X-rays. Annalen der Physik 10: 94. Bibcode:1952AnP...445...94W. doi:10.1002/andp.19524450108.
Wolter, H. (1952). A Generalized Schwarzschild Mirror System For Use at Glancing Incidence for X-ray Imaging. Annalen der Physik 10: 286. Bibcode:1952AnP...445..286W. doi:10.1002/andp.19524450410.

Література

Underwood J.H., Attwood D.Т. The Renaissance of X-ray Optics : [англ.] // Phys. Today. — 1984. — Vol. 37, no. 4 (April). — С. 44-51. — DOI:10.1063/1.2916193.
- Андервуд, Дж. Х.; Аттвуд, Д. Т. (1987). Возрождение рентгеновской оптики (PDF). У Перевод А. В. Виноградова. Успехи физических наук (рос.) 151 (1). doi:10.3367/UFNr.0151.198701d.0105.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Pal_Singh,_2005-1] Kulinder Pal Singh (July 2005). Techniques in X-ray Astronomy (pdf). Resonance 10 (7): 8–20.

[Wolter,_Glancing_Incidence_Mirror_Systems,_1952-2] Wolter, H. (1952). Glancing Incidence Mirror Systems as Imaging Optics for X-rays. Annalen der Physik 10: 94. Bibcode:1952AnP...445...94W. doi:10.1002/andp.19524450108.

[Wolter,_Generalized_Schwarzschild_Mirror_System,_1952-3] Wolter, H. (1952). A Generalized Schwarzschild Mirror System For Use at Glancing Incidence for X-ray Imaging. Annalen der Physik 10: 286. Bibcode:1952AnP...445..286W. doi:10.1002/andp.19524450410.