Теодор Вільям Річардс

Американський хімік Теодор Вільям Річардс народився в Джермантауні (штат Пенсільванія), в сім'ї квакерів. Він був четвертим за рахунком з шести дітей у сім'ї процвітаючого художника-мариніста Вільяма Торста Річардса і поетеси Ганни (Метлак) Річардс. Мати Річардса, незадоволена якістю державного навчання, займалася з сином вдома. Літні місяці Річардс проводили в своєму будинку в Ньюпорті, на Род-Айленді, де їх сусідом був професор хімії Гарвардського університету Джошуа Парсонс Кук-молодший. Кук пробудив у хлопчика інтерес до науки, показавши йому в телескоп планету Сатурн.

Поступивши відразу на другий курс Хаверфордського коледжу у віці 14 років, Річардс перевершував інших учнів у знанні хімії та астрономії. У 1885 році він краще за всіх з класу закінчив коледж і отримав ступінь бакалавра наук з хімії. Переїхавши тієї ж осені у Гарвард, щоб займатися у Кука, він в 1886 році блискуче закінчив Гарвардський університет за курсом хімії.

У 1896 році Річардс одружився з Міріам Стюарт Тейер, дочкою професора теології Гарвардського університету. У них народилися дочка і два сини.

Теодор Річардс отримав Нобелівську премію з хімії за 1914 рік, але насправді він отримав її в 1915 році, оскільки в 1914 році Нобелівський комітет дійшов висновку, що серед тогорічних номінантів не було достойних претендентів і вручення премії відклали на один рік[2]. Річардс був удостоєний цього звання «за точне визначення атомних мас великого числа хімічних елементів»[2]. Учений не зміг сам приїхати отримати премію. Виступаючи на урочистій церемонії в Стокгольмі, Х. Г. Седербаум від імені Шведської королівської академії наук зазначив, що «майже в кожній науковій праці Річардса міститься опис методів і операцій, які помітно досконаліші тих, що застосовувалися на практиці до нього». Річардс виступив з Нобелівською лекцією в Стокгольмі в 1919 році. На дослідження атомних мас, сказав він, «мене перш за все надихнула філософська пристрасть до пізнання фундаментальної природи матерії та її зв'язку з енергією. Пізніше я став все більш і більш ясно усвідомлювати, що краще розуміння „поведінки“ матерії має дати людству велику владу над життєвими обставинами»[3].

Крім Нобелівської премії, Річардс був нагороджений медаллю Деві Лондонського королівського товариства (1910), медаллю Вілларда Гіббса Американського хімічного товариства (1912), медаллю Франкліна Франкліновського інституту (1916) і медаллю Лавуазьє Французького хімічного товариства (1922) та визнаний гідним почесних ступенів 13 університетів Європи і США. Він був президентом Американського хімічного товариства, Американської асоціації сприяння розвитку науки та Американської академії наук і мистецтв, а також членом багатьох наукових товариств.

• Теодор Вільям Річардс на сайті Нобелівського комітету.(англ.)
• Нобелівская лекція Теодора Річардса (англ.)

• Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1992.(рос.)