Термопара

Термопа́ра — чутливий елемент термоелектричного перетворювача у вигляді двох ізольованих провідників із різнорідних матеріалів, з'єднаних на одному кінці, принцип дії якого ґрунтується на використанні термоелектричного ефекту для вимірювання температури[1].

Термопара, підключена до вторинного вимірювального приладу.

Схема термопари. При температурі спаю ніхрому і алюміній-нікелю 300 °C термо-ЕРС становить 12,2 мВ.

Фото термопари

Загальний опис

Використовується в устаткуванні для вимірювання температури, а також для прямого перетворення енергії тепла в електричну енергію у тих випадках, коли доцільно уникнути рухомих деталей (наприклад, у космосі). Поглинання тепла при проходженні електричного струму через контакт використовується в холодильниках тощо.

Термопару використовують як чутливий елемент (первинний вимірювальний перетворювач) у засобах контролю температури в печах. Термопара являє собою металевий провід з особливих сплавів, дві жили якого спаяні між собою, і спай розміщений в контрольовану зону печі.[2] Вільні кінці проводу виведені за межі нагрівальної зони та з'єднані з приладом, що показує перетворений сигнал одержаний від спаю термопари. Термопара, що перебуває в печі, захована у вогнестійкий чохол, що захищає її від агресивного середовища печі.[2]

Принцип дії

Принцип дії термопари базується на термоелектричних явищах. Термопара складається з двох провідників, сполучених кінцями так, що вони утворюють два контакти. Контакти поміщають в середовища з різною температурою. Технічні вимоги до термопар визначаються ДСТУ 2857-94[3] та ДСТУ IEC 60584[4][5][6]

Основні типи термопар та їх характеристики[3]
Тип термопари за МЕК*	Тип термопари за ДСТУ (ГОСТ)	Температурний діапазон °C (довготривало)	Температурний діапазон °C (короткотривало)
K	ТХА (хромель-алюмелеві)	0 до +1100	−180 до +1300
J	ТЖК (залізо-константанові)	0 до +700	−180 дo +800
N	ТНН (ніхросил-нісилові)	0 до +1100	−270 дo +1300
R	ТПП 13 (платинородій-платинові)	0 до +1600	−50 дo +1700
S	ТПП 10 (платинородій-платинові)	0 до 1600	−50 до +1750
B	ТПР (платинородій-платинородієві)	+200 до +1700	0 до +1820
T	ТМКн (мідь-константанові)	−185 до +300	−250 до +400
E	ТХКн (хромель-константанові)	0 до +800	−40 до +900

* Міжнародна електротехнічна комісія

Пари металів, що використовуються для основних термопар (МЕК)

платинородій-платинові – Тип R
платинородій-платинові – Тип S
платинородій-платинородієві – Тип B
залізо-константанові (залізо-мідьнікелеві) – Тип J
мідь-константанові (мідь-мідьнікелеві) – Тип Т
ніхросил-нісилові (нікельхромнікель-нікелькремнієві) – Тип N.
хромель-алюмелеві – Тип K
хромель-константанові – Тип E
хромель-копелеві – Тип L
мідь-копелеві – Тип М
сильх-силінові – Тип I
вольфрам і реній – вольфрам-ренієві – Тип А-1, А-2, А-3.

Термометр

Принцип дії термопари заснований на ефекті Зеєбека, інакше термо-ЕРС. Коли кінці провідника піддати різним температурам, між ними виникає різниця потенціалів, пропорційна різниці температур, коефіцієнт пропорційності називають коефіцієнт термо-ЕРС. У різних металів коефіцієнт термо-ЕРС різний, і відповідно різниця потенціалів, що виникає між кінцями різних провідників, буде різна. Помістивши спай з металів з відмінними коефіцієнтами термо-ЕРС в середовище з температурою $T_{1}$ , ми отримаємо напругу між протилежними контактами, що піддані іншій температурі $T_{2}$ , яка буде пропорційна різниці температур $T_{1}$ і $T_{2}$ .

Джерело живлення

Електрорушійна сила, що виникає в термопарі, між нагрітим і холодним кінцем, може використовуватися як джерело живлення. Ефективність такого джерела невисока, але в певних умовах, наприклад, в космосі, далеко від Сонця, таке джерело незамінне, зважаючи на відсутність рухомих частин. Для нагрівання гарячого кінця термопари в космічних апаратах використовують тепло від радіоактивного розпаду.

Нагрівач або холодильник

Термопари застосовують також у нагрівачах та холодильниках, використовуючи ефект Пельтьє. При проходженні електричного струму через контакти термопари один із них нагрівається, а другий охолоджується.

Див. також

Примітки

ДСТУ 3518-97 Термометрія. Терміни та визначення.
Захаров А. И. Основы технологии керамики: Учебное пособие / РХТУ им.Менделеева; М., 1999. 79 с. ISBN 5-7234-0184-3 (с.: 13)
ДСТУ 2857-94 (ГОСТ 6616-94) Перетворювачі термоелектричні. Загальні технічні умови.
ДСТУ IEC 60584-1:2007 Перетворювачі термоелектричні. Частина 1. Градуювальні таблиці (IEC 60584-1:1995, IDT)
ДСТУ IEC 60584-2:2007 Перетворювачі термоелектричні. Частина 2. Допуски (IEC 60584-2:1982, IDT)
ДСТУ IEC 60584-3:2007 Перетворювачі термоелектричні. Частина 3. Подовжувальні та компенсаційні проводи. Допуски та системи ідентифікації (IEC 60584-3:1989, IDT)

Джерела

Термопари та їх використання
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] ДСТУ 3518-97 Термометрія. Терміни та визначення.

[Захаров-2] Захаров А. И. Основы технологии керамики: Учебное пособие / РХТУ им.Менделеева; М., 1999. 79 с. ISBN 5-7234-0184-3 (с.: 13)

[DSTU2857-3] ДСТУ 2857-94 (ГОСТ 6616-94) Перетворювачі термоелектричні. Загальні технічні умови.

[4] ДСТУ IEC 60584-1:2007 Перетворювачі термоелектричні. Частина 1. Градуювальні таблиці (IEC 60584-1:1995, IDT)

[5] ДСТУ IEC 60584-2:2007 Перетворювачі термоелектричні. Частина 2. Допуски (IEC 60584-2:1982, IDT)

[6] ДСТУ IEC 60584-3:2007 Перетворювачі термоелектричні. Частина 3. Подовжувальні та компенсаційні проводи. Допуски та системи ідентифікації (IEC 60584-3:1989, IDT)