Тертер-оба
Терте́р-оба́, Дурут (Terter-oba; «Терте́рський рід, плем'я, юрта») — у ХІ — XIV ст. половецький рід і плем'я тюркського походження. Керував союзом половецьких орд в українських степах ХІ—ХІІІ ст. Був найвпливовішим до появи роду Кай-оба.
Назва походить від кавказької річки Тертер, притоки Кури, куди Тертер-оба переселилися після 1118 року для служби в Грузії[1].
Інші назви — плем'я дуру́т або ду́рт[2]. В руських літописах згадуються як Тертро́вичі[3] або Тертьробичи[4].
Кочував у районі Криму, Дону та Північного Кавказу[5]. Вперше з'явився біля кордонів Русь в середині ХІ ст., очолювався ханом Блушем.
У 1-й половині ХІІІ ст. вів боротьбу з монголами; разом із руськими союзниками розбитий на Калці (1223).
Під тиском монголів полишив Причорномор'я, мігрувавши до Угорщини (1238). Внаслідок вбивства угорцями голови роду — хана Котяна, частина членів роду виїхала до Болгарії (1241)[6], де дала початок царській болгарській династії Тертерів (Тертеровці; 1280—1323)[7].
Генеалогія
— хани
Примітки
- Пріцак, 1973, С. 113.
- Арсланова А.А. Древнетюркский мир: история и традиции. Москва: Институт истории АН РТ, 2002. С. 60
- Исхаков Д.М. Проблемы становления и трансформации татарской нации. Казань: Мастер Лайн, 1997
- Уразманова Р.К, Чешко С. В. Татары. Москва: Наука, 2001. С. 62
- Пріцак, 1973, С. 114.
- Павлов, Пламен (2005). "Авантюристът-скит" Алдимир и Теодор Светослав. Бунтари и авантюристи в средновековна България (Bulgarian). Варна: LiterNet.
- Vásáry, István. Cumans and Tatars: Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185-1365. Cambridge University Press. ISBN 0-521-83756-1.
- Пріцак, 1973, С. 114-115.
Бібліографія
Статті
- Головко, О.Б. Половецький хан Котян Сутоєвич у політичному житті Центрально-Східної Європи першої половини ХIII ст. // XI сходознавчі читання А. Кримського. Київ: Інститут сходознавства, 2007. С. 80-83.
- Пилипчук, Я.В. Хан Котян и его род // Ұлы Даланың тарихы: түріктер мен моңғолдар. Астана, 2014. C. 62-66.
- Пріцак, О. Половці // Український історик. 1973, № 1—2, С. 112—118.
- Balogh L. Mikor költözött Kötöny kun fejedelem Magyarországra? // Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominalae. Acta Historica. Szeged: Szegedi Középkorász Műhely. 2001. T. 113. Old. 53-61.
- Polgár Sz. Kötöny, kun fejedelem // Tanulmányok a középkori magyar történelemről. Medievisztikai PhD-konferencia előadásai. Az. I. Szeged: Szegedi Középkorász Műhely, 1999. Old. 91-102.
Довідники
- Плахонін А. Г. Котян, Котян Сутойович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 242. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Котян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 745. — 1000 екз.
- Квітницький М. В. Половці // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 350. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
