Котян
Котя́н (угор. Kötöny, ? — бл.1240) — половецький хан (бл. 1192—1223). Представник роду Тертер-оба (Тертровичів, дурут)[1][2]. Син половецького хана Сутоя. Тесть галицького князя Мстислава Удатного[1]. Ймовірно, тесть угорського короля Стефана V[3] та дід угорського короля Владислава IV Половця. Мав володінння у Подністров'ї, ворогував із галицькими боярами[2]. Учасник битви на Калці. 1239 року, під натиском монголів, залишив українські степи; мігрував з половцями до Угорщини, де прийняв християнство. Убитий з синами в Пешті.
| Котян | |
 | |
| Народження: |
12 століття Половецьке поле |
|---|---|
| Смерть: |
1241 Пешт, Пешт, Угорщина |
| Діти: | Манґуш, Єлизавета Куманська і Марія Котянівна |
Ім'я
Транскрипції імені в історичній літературі:
- Котян
- Кутен
- Хотен
- Köten
- Koteny
- Kotjan
- Kötöny
- Kotyan
- Kuethan
- Kutan
- Kuthen
- Kuthens
Біографія
1205 року, після смерті князя галицького Романа, воював у Галицькому князівстві і мало не потрапив в полон.
1223 року, після татарської навали на Половецьку землю, Котян прийшов у Галич до свого зятя, князя Мстислава Мстиславича, з проханням до нього і всіх руських князів надати йому допомогу проти татар, яку і було надано (див. Битва на Калці). 1225 року Мстислав приводив його до себе, збираючись на ляхів, що були в союзі з Данилом Романовичем, а 1228 року Котян допомагав великому князю київському Володимиру Рюриковичу проти Данила. Пізніше половці Котяна знову допомагали Данилу проти Угорщини.
1238 року розбитий в Астраханських степах монголами Батия.
1239 року втік із одноплемінниками до Угорщини, де король Бела IV прийняв їх у підданство і дав землі для поселення. Прийняв хрещення за католицьким обрядом між 1239 і 1241 роками[2]. Прийняв християнське ім'я Йонаса (Jonas). Убитий угорською знаттю в Пешті разом із синами.
Сім'я
- Марія (?—?) ∞ Мстислав, галицький князь
- Єлизавета Куманська (1239?—1290?) ∞ Стефан V, король Угорщини[3]; традиційно вважається донькою Котяна з племені дурут, проте на думку сучасних істориків була донькою половецького хана Сейхана з племені чертан (шортан)[4][2].
- NN — дружина Наруа де Тусі, регента Латинської імперії.
Примітки
- Пріцак 1973: 112—118.
- Пилипчук 2014: 62—66.
- Голубовский П. В. Половцы в Венгрии. Отд. oтт. Киев: Университетская типография, 1889; Плетнева С. А. Половцы. Москва: Наука. 1990.
- Paloczi-Horvath A. Pechenegs, Cumans. lasians. Steppe Peoples in Medieval Hungary. Budapest: Corvina Kiadó, 1989. р. 53, 77-78; Berend N. At the gate of Christedom: Jews, Muslims and Pagans in Medieval Hungary. Cambridge: Cambridge Universitv Press, 2001. p. 261—263; Vasary I. Cumans and Tatars. Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185—1365. Cambridge: Cambridge Universitv Press, 2005. XVI. p. 99, 102—103.
Бібліографія
Статті
- Головко, О.Б. Половецький хан Котян Сутоєвич у політичному житті Центрально-Східної Європи першої половини ХIII ст. // XI сходознавчі читання А. Кримського. Київ: Інститут сходознавства, 2007. С. 80-83.
- Пилипчук, Я.В. Хан Котян и его род // Ұлы Даланың тарихы: түріктер мен моңғолдар. Астана, 2014. C. 62-66.
- Пріцак, О. Половці // Український історик. 1973, № 1—2, С. 112—118.
- Balogh L. Mikor költözött Kötöny kun fejedelem Magyarországra? // Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominalae. Acta Historica. Szeged: Szegedi Középkorász Műhely. 2001. T. 113. Old. 53-61.
- Polgár Sz. Kötöny, kun fejedelem // Tanulmányok a középkori magyar történelemről. Medievisztikai PhD-konferencia előadásai. Az. I. Szeged: Szegedi Középkorász Műhely, 1999. Old. 91-102.
Довідники
- Плахонін А. Г. Котян, Котян Сутойович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 242. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Котян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 745. — 1000 екз.
