Тер-Мартиросян Карен Аветикович

Карен Аветикович (Аветович) Тер-Мартиросян (28 вересня 1922, Тифліс — 19 листопада 2005) — радянський і російський фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент РАН (2000).

Тер-Мартиросян Карен Аветикович
вірм. Կարեն Ավետիքի Տեր-Մարտիրոսյան
Народився 28 вересня 1922(1922-09-28)
Тифліс, Соціалістична Радянська Республіка Грузія, Закавказька РФСР
Помер 19 листопада 2005(2005-11-19) (83 роки)
Москва, Росія
Поховання Хованський цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Національність вірмени
Діяльність фізик-теоретик, викладач університету
Alma mater Тбіліський державний університет
Галузь теоретична фізика
Заклад Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН, Institute for Theoretical and Experimental Physicsd і МФТІ
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Вчителі Френкель Яків Ілліч
Відомі учні Alexander Markovich Polyakovd[1]
Членство Російська академія наук
Нагороди

Премія імені І. Я. Померанчукаd

Біографія

Карен Аветович Тер-Мартиросян народився в місті Тбілісі (Тифлісі), у вірменській сім'ї. У 1943 р. він закінчив Тбіліський державний університет, у 1945 р. вступив до аспірантури Ленінградського фізико-технічного інституту (ЛФТІ).

Там під керівництвом Якова Ілліча Френкеля в 1949 р. він захистив кандидатську дисертацію і почав працювати в теоретичному відділі ЛФТІ. Вже на самому початку своєї наукової кар'єри, за три роки роботи в ЛФТІ Карен Аветович отримав видатні результати в галузі ядерної фізики[2].

Наукова діяльність

У 1952 р. Тер-Мартиросян побудував теорію кулонівського збудження атомних ядер, на основі якої була експериментально виявлена несферичність низки важких ядер. У 1968 р. ці роботи були відзначені Державною премією.

У 1952-1954 рр. Карен Аветович розв’язав квантово-механічну задачу трьох тіл для сил нульового радіуса дії. Отримане ним рівняння (через кілька років узагальнене Л. Д. Фаддєєвим для потенціалів скінченного радіуса) увійшло в світову літературу під ім'ям рівняння Скорнякова — Тер-Мартиросяна.

Новий розквіт наукової діяльності Карена Аветовича почався в 1955 р. після переходу його в Інститут теоретичної та експериментальної фізики (ІТЕФ) в Москві, де в 1957 р. він захистив докторську дисертацію. У ІТЕФ його наукові інтереси під впливом Л. Д. Ландау і І. Я. Померанчука змістилися в бік теорії поля та фізики елементарних частинок.

Спільно з І. Т. Дятловим і В. В. Судаковим розв’язав систему «паркетних» рівнянь квантової електродинаміки — задачу, яку Ландау вважав нерозв'язною. Найбільшу популярність принесли Карену Аветовичу його класичні результати в теорії сильних взаємодій при високих енергіях. Спільно з В. Н. Грибовим і І. Я. Померанчуком він створив теорію точок галуження в площині комплексного кутового моменту, досліджував процеси з мультиреджеонною кінематикою, дав теоретичний опис зростаючих перерізів і побудував теорію критичного і надкритичного померона.

Пізніше він побудував теорію розподілу адронів за множинністю за високих енергій. На її основі була розвинена теорія народження частинок в адрон-адронних і адрон-ядерних зіткненнях за високих енергій. Ця теорія досі є основним феноменологічним підходом до опису адронних взаємодій за високої енергії, природним чином поєднуючись з колом ідей квантової хромодинаміки[2].

Карен Аветович був засновником та протягом 35 років беззмінним керівником кафедри фізики елементарних частинок МФТІ. Через його руки пройшли сотні молодих фізиків, які стали фахівцями не тільки в галузі фізики ядра і елементарних частинок, але й в інших галузях науки.

Багаторічна подвижницька педагогічна діяльність Карена Аветовича і яскравість його творчої індивідуальності призвели до створення унікальної наукової школи теоретичної фізики.

У 2000 р. був обраний членом-кореспондентом РАН.

Бібліографія
  • Волошин М. Б., Тер-Мартиросян К. А. Теорія калібрувальних взаємодій елементарних частинок. — М., 1984.

Нагороди

Примітки
  1. http://elementy.ru/lib/432386
  2. Абов Ю. Г., А. Ф. Андреев , М. И. Высоцкий, М. В. Данилов, И. М. Дремин, Б. Л. Иоффе, А. Б. Кайдалов, О. В. Канчели, Л. Б. Окунь, Ю. А. Симонов, А. Н. Скринский, Б. Ю. Шарков. Памяти Карена Аветовича Тер-Мартиросяна // Успехи физических наук. — 2006. — № 176. — С. 909—910.
  3. Տեր–մարտիրոսյան Կարեն Ավետիքի // Армянская советская энциклопедия = Հայկական սովետական հանրագիտարան. — 1-е изд. — Ереван: Армянская энциклопедия, 1974. — Т. 11. — С. 675. — 720 с. — 100 000 экз.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.