Тетропіум блискучоспинковий
Тетро́піум блискучоспи́нковий (Tetropium castaneum, Linnaeus, 1758 = Tetropium luridum Linnaeus = Callidium curiale Panzer, 1789 = Callidium impressum Paykull, 1800 = Callidium ruficrus Schrank, 1789) — жук з родини Вусачів.
? Тетропіум блискучоспинковий | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Tetropium castaneum Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Поширення
T. castaneum — європейсько-сибірський вид європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює переважно гірські системи Європи та хвойні ліси Сибіру. В Карпатському регіоні T. castaneum є звичайним, а в смерековому лісовому поясі — масовим видом.
Екологія
Дорослі комахи зустрічаються на свіжих вирубках, вітровалах, вмираючих, ошкурених та повалених деревах. Літ розпочинається в половині червня і триває до серпня. Личинки розвиваються у хвойних деревних породах, зокрема смереці і рідше ялиці та сосні. Поселяються в стовбурах ослаблених, ушкоджених, хворих дерев. Ходи личинок мають характерні гачкоподібні вигини.
Види роду Tetropium належать до найбільш еволюційно прогресивної гілки підродини Aseminae.
Морфологія
Імаго
Дорослі комахи характеризуються блискучою передньоспинкою, диск якої вкритий дрібними розрідженими цяточками, її боки в густій зернистій поцяткованості. Голова коротка з поздовжньою боріздкою між вусиками. Очі дрібно фасетовані, дуже глибоко виїмчасті. Вусики короткі, не довші за половину тіла, їх 1-й членик товстий, короткий. Передньоспинка на боках закруглена. Надкрила паралельні, ширші за передньоспинку. Стегна булавоподібні. Верх тіла в найдрібнішій поцяткованості. Чорний або бурий, часто надкрила бурого, а тіло чорного кольорів. Ноги чорного, бурого або рудуватого забарвлення. Довжина 8-18 мм.
Личинка
Передній край лобу личинки несе 6 епістомальних щетинок. Вусики 3-членикові. Вічок немає. Гіпостом біля гіпостомальних швів, майже, в 3 рази довший за ґулярну смугу. Мандибули з плавно вирізаним ріжучим краєм, без боріздкоподібних майданчиків. Вентральний і дорзальний зубці короткі, не гострі. Основа пронотуму та поверхня мозолів черевця, з дорзальної сторони, мають по 4, а з вентральної — 2 поздовжні боріздки. Поперечні боріздки непомітні. Дихальця дрібні, округлі, з 2 краєвими камерами. 9-й тергіт черевця з парою маленьких загострених урогомф, що сидять на спільній основі. Довжина — 18-25 мм, ширина 4,5-5 мм.
Життєвий цикл
Життєвий цикл триває 2 роки.
Література
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Chrząszcze zebrane w górach Sołotwińskich // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1880. — 14. — S. 3-12;
- Łomnicki M. Sprawozdanie z wycieczki entomologicznej w góry Stryjskie podjętej w r. 1880 // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1882. — 16. — S. 240—254;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.