Тиква

Ти́ква[1][2][3][4], або лагенарія (лат. Lagenaria), рід однорічних витких трав'янистих рослин із родини гарбузових. Серед інших назв — індійський кабачок, китайський огірок, пляшковий гарбуз. Також тиква — це посудина для води і вина[5]. Рід — корінний для Африки й містить 6 видів; тиква звичайна інтродукована до Європи, Азії, Австралії, Північної й Південної Америк[6].

Тиква
тиква звичайна (Lagenaria siceraria) — типовий вид
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
Родина: Гарбузові (Cucurbitaceae)
Підродина: Cucurbitoideae
Триба: Benincaseae
Рід: Тиква (Lagenaria)
Ser., 1825
Види
  • Lagenaria siceraria (Тиква звичайна),
  • Lagenaria abyssinica;
  • Lagenaria breviflora;
  • Lagenaria guineensis;
  • Lagenaria rufa;
  • Lagenaria sphaerica.
Вікісховище: Lagenaria

Етимологія

Родова назва Lagenaria (лагенарія) походить від лат. lagena («пляшка») доданням суфікса -aria[7]. Латинське слово, очевидно, походить від дав.-гр. λάγηνος (пляшка).

Слово тиква присутнє у багатьох слов'янських мовах (дав.-рус. тыкы, рос. тыква, болг. ти́ква, сербохорв. ти̏ква, словен. tîkva, чеськ. tykev, словац. tekvica, пол. tykwa), у яких походить від прасл. *tyky (род. відм. *tykъve)[8]. Одностайної думки щодо походження слова немає: частина науковців вважає, що слово було запозичено праслов'янською мовою з якоїсь іншої індоєвропейської мови, частина — що не з індоєвропейської.[9]

Історія

Тиква відома декілька тисячоліть. Як городина відома у тропічних районах Америки, Африки, в південних, посушливих районах Європи. Була добре відомою на землях Молдови та України. У степових місцинах з браком деревини — в допромислову добу тиква після очищення та висушування використовувалася як ємність для збереження харчів (олії, солі, крупи, насіння) та як посуд.

Біологічний опис

Тиква в Ботанічному саду Мадрида.

Тиква — однорічна рослина. Як і всі гарбузові, тиква ліана. Основне стебло виростає до 15 метрів завдовжки і крім того розвиваються бічні відгалуження до 3 — 4 метрів. Плоди досягають довжини 2 м при вазі до 7 кг. Ростуть плоди швидко. Цікаво, що, не знімаючи плоду, можна відрізати його частину, необхідну для використання, після чого плід не загниває, а буде рости далі.

Рослина має потужну кореневу систему. Головний її корінь — товстий і проникає в ґрунт на глибину до 80 см, а бічні корені досягають довжини 3 метрів і більше. Тиква швидко утворює не тільки підземні, а й повітряні корені.

Застосування

Молоді плоди рослини, що мають чудовий смак і дуже високі дієтичні якості, ідуть в їжу. Зрілі плоди використовуються для виготовлення посуду і сувенірів. З лагенарії виготовляють глечики для зберігання сипких продуктів або води (в одну таку посудину входить 5 — 10 кг), миски, кухлі та інше домашня начиння.

Примітки

  1. Тиква // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Тиква // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Гармонія овочевої краси та користі. — К: Арістей, 2005. — 192 с. ISBN 966-8458-92-3
  4. Українська Радянська Енциклопедія
  5. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с. ISBN 966-00-0785-X.
  6. Lagenaria Ser.. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 05.09.2021.
  7. Lagenaria in The Names of Plants, by David Gledhill, year 2008 (див. також lagena в Latin-English Dictionary, by William Whitaker)
  8. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р  Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  9. тыква (происхождение тыква, этимология тыква) " Этимологический словарь русского языка. Фасмер Макс (online версия) " Русский язык " Classes.ru (рос.)

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.