Тисаашвань

Тисаашвань (угор. Tiszaásvány, словац. Ašvaň) — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області, центр сільської ради. Населення становить 852 особи (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване на півдні Ужгородського району, за 16,8 кілометра[5] від районного центру.

село Тисаашвань
Герб
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Ужгородський район
Рада Тисаашванська сільська рада
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 852 особи[1][2]
Площа 210[1] км²
Густота населення 4,06[1] осіб/км²
Поштовий індекс 89502[1][3]
Телефонний код +380 3127[1]
Географічні дані
Географічні координати 48°25′20″ пн. ш. 22°16′14″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 102[4] м
Водойми р. Тиса[1]
Відстань до
обласного центру		 16,8[5] км
Відстань до
районного центру		 16,8[5] км
Місцева влада
Адреса ради 89502, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Тисаашвань, вул. Петефі, 40[1]
Карта
Тисаашвань
Тисаашвань
Мапа

 Тисаашвань у Вікісховищі

Це село власність родини Gutkeled.

Існує також легенда про походження села:

Нібито угорський король одного разу подорожував тут і кричав на візника: Csapj közé, fiam, Salamon, mert ittragadunk ebbe az ásványba!" Ну і ця королівська приказка дала назву трьом селам. Це села Чоп, Соломоново і Ашвань.

До 1282 р. члени сім'ї Гуткелед були власниками місцевості, коли маєток нащадка потрапив у руки родини Bacskay. У 1286 році Андраш Бацький передав село Тамасу Бочкай. У 1329 році він перейшов у власність родини Есені. У 15 столітті він належав до території комітату Саболч.

У 1413 р. село мало назву Aswan, у 1446 р. Azzonau. У 16 столітті він належав родині Сюрте. У 1555 р. тут був дворянський маєток, але згорів, тому в 1567 році його немає серед приміщень для оподаткування. Пізніше її знищили імперські війська, а потім татари. Він складався з 4 будинків у 1599 році, коли він був власністю Іштвана Бочкаї, після чиєї невірності він перейшов до королівської скарбниці. У 1675 році імператор Леопольд I подарував його Шандору Вечею та його братові.

1720 р. жителі перейшли у реформаторство разом із власником бароном Болшаком.

Дерев’яну церкву та дзвіницю, збудовану в 1796 році, перевезли в Кошице в 1927 році як пам’ятку. Нинішня реформатська будівля була побудована між 1937-1943 роками.

У 1992 році громада села встановила пам’ятник місцевим жертвам сталінізму та Другої світової війни.

Назва

Колишня назва населеного пункту — село «Мінеральне»[1].

Географія

Село Тисаашвань лежить за 16,8 км на південь від районного центру, фізична відстань до Києва — 620,8 км[5]. Через село проходить автомобільний шлях міжнародного значення М25.[джерело?]

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживали 864 особи, серед них — 423 чоловіки і 441 жінка[6].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживало 852[1][2] особи. Рідною мовою назвали[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
угорська 815 95,66%
українська 30 3,52%
російська 3 0,35%
молдовська 3 0,35%
інші 1 0,12%

Політика

Голова сільської ради — Маломка Галина Юріївна, 1968 року народження, вперше обрана у 2006 році. Інтереси громади представляють 16 депутатів сільської ради[8][9][10]:

Партія Кількість депутатів Відсоток
самовисування 16 100,00%

Примітки
  1. Облікова картка на сайті ВРУ
  2. Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року
  3. Довідник поштових індексів України. Закарпатська область. Ужгородський район
  4. Погода в селі Тисаашвань
  5. Село Тисаашвань — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 15 липня 2014.
  6. Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 15 липня 2014.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН. Процитовано 15 липня 2014.
  8. Тисаашванська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
  9. Тисаашванська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
  10. Тисаашванська сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Процитовано 15 липня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.