Тишлер Олександр Григорович

Олександр Григорович Тишлер (нар. 26 липня 1898, Мелітополь — пом. 23 червня 1980, Москва) — український радянський живописець, графік, театральний художник, скульптор.

Тишлер Олександр Григорович
Народження 14 (26) липня 1898[1]
Мелітополь, Таврійська губернія, Російська імперія[2]
Смерть 23 червня 1980(1980-06-23)[1][3] (81 рік)
  Москва, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Жанр сценографія
Навчання Київське художнє училище
Діяльність художник, сценограф, графік
Член Спілка художників СРСР
Нагороди

Біографія

Народився 14 [26] липня 1898(18980726) року в місті Мелітополі, Таврійської губернії Російської імперії (нині Запорізька область, Україна) в сім'ї ремісника. У 1912 році разом з сестрою Тамарою приїхав до Києва де вступив до Київського художнього училища в якому навчався 5 років. У 1917—1918 роках відвідував студію Олександри Екстер, де познайомився з художниками Борисом Аронсоном, Ісааком Рабиновичем, Павлом Челищевим, Ніссоном Шифриним та іншими творцями мистецтва.

У 1919 році добровільно вступив до Червоної армії, служив під управлінням Південного фронту. Робив плакати серії «Вікна сатири РОСТА». Ілюстрував перші букварів на мовах народів: калмицькій, мордовській, татарській, а також на їдиш, які до революції не мали писемності. Після демобілізації з армії вступив до Вищих художньо-технічних майстерень (ВХУТЕМАС) у Москві та навчався у майстерні Володимира Фаворского, де отримує знання та кваліфікаційний рівень.

У 1927 році дебютував як театральний художник, оформивши ряд спектаклів у Білоруському єврейському театрі, що знаходиться в Мінську. Працюючи у Москві (1930-х роках), співпрацював з багатьма столичними і ленінградськими театрами та єврейськими театрами Москви, Мінська, Харкова. З 1935 року оформляв спектаклі ГОСЄТа.

У 1941 році, під час воєнного періоду, евакуювався з ГОСЄТом в Ташкент, де працював в узбецьких театрах, займався живописом, графікою, брав участь у виставках.

Займався також оригінальною графікою що відзначилась у роботі «Бійня» (1925) і книжковою ілюстрацією («Книга Рут», 1917; «Хмара в штанях» В. Маяковского, 1929; «Улялаєвщина» І. Сельвинського, 1933-1934 та і інші).

Особливості творчості

У перші роки творчості Тишлер акцентував увагу на рисах експресіонізму у своїх театральних роботах, які були характерні цьому періоду: підкреслена химерність, нерідко довільність сценічних образів. З середини 30-х років, починаючи з «Короля Ліра» в ГОСЄТі і «Річарда III» в Ленінградському БДТ 1935 році, центральне місце в театральній творчості Тишлера зайняв Шекспір. Він створював образи сценічного характеру, в яких проглядалась напружена емоційність та риси експресії, які могли б облаштувати народний театр. У післявоєнні роки риси зрілого Тишлера по різному трансформувалися в постановках радянської і сучасної зарубіжної драматургії.

Один з улюблених образів Тишлера — жінка, що несе на голові деяку споруду — свічки, будинок, корабель, місто («Жіночий портрет», 1934, Російський музей, Санкт-Петербург; «День народження», 1973, збори сім'ї художника; «Архітектура», 1971, збори сім'ї).

Живопис — мистецтво споглядальне, воно розраховане на тишу. Зверніть увагу на те, як тихо в музеях

В графіці, як і в живописі Олександра Тишлера, конкретні предмети перетворють в символи які в свою чергу набували графічності.

Презентація творчості
  • 1943 — Виставкові зали Ташкентського відділення Спілки художників Узбецької РСР, Ташкент.
  • 1956 — Ленінградський Будинок працівників мистецтв ім. К. С. Станіславського, Ленінград.
  • 1964 — «До 400-річчя від дня народження В. Шекспіра. А. Г. Тишлер. Виставка ескізів до шекспірівських вистав». Центральний Будинок літераторів, Москва.
  • 1966 — «Олександр Тишлер». ГМИИ ім. Пушкіна, Москва.[4]
  • 1969 — «Олександр Тишлер». Виставковий зал Московського відділення Союзу РСР, Москва.
  • 1974 — «Олександр Тишлер». Виставковий зал Московського відділення Союзу РСР, Москва.
  • 1981 — «Олександр Тишлер. 1898—1980». Палац мистецтв ім. К. С. Станіславського, Ленінград.
  • 1988 — «Олександр Тишлер. Ретроспективна виставка». Кузнецький міст, 11, Москва.
  • 1998 — «Олександр Тишлер і світ його фантазії». Музей особистих колекцій на Волхонці, Москва.

Відзнаки

Примітки
  1. RKDartists
  2. Тышлер Александр Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998. — ISBN 978-1-884446-05-4
  4. Помню, как Екатерина Алексеевна была в гневе на меня из-за выставки Тышлера – художника, которого советская власть не любила. Это было в 60-х. Увидев меня на концерте в Колонном зале, она в антракте буквально пригвоздила меня к стене, упершись в нее обеими руками. «Что это у вас творится, Ирина Александровна?!» «А что случилось?» – говорю я, подумав, что у нас что-то украли, пока я тут сижу. Она: «Мне сказали, что вы сделали выставку Тышлера». – «Да, а что?» – «Но вы же знаете, что его Союз художников не принимает!» И в этот момент входит Иогансон, президент Академии художеств, и обнимает ее за плечи: «Катя, что за шум?» «Борис! Она Тышлера показывает!» «А что, – говорит Иогансон, – Тышлер хороший художник». И Фурцева оттаяла
    Ирине Антоновой - 97 лет // Tatyana Horoshilova, facebook, 1 грудня 2019

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.