Тоджинці
Тоджинці (тувинці-тоджинці), самоназва туга, туха — субетнічна група тувинців, які живуть у східних гірсько-тайгових районах Тиви, Російська Федерація. Станом на 2002 рік їх кількість складала 4,4 тисячі чоловік. Мають статус малочисленних народів півночі Російської Федерації. Розмовляють тоджинським діалектом тувинської мови. Віруючі здебільшого буддисти-ламаїсти, збереглися також добуддійські культи, шаманізм.
| Тоджинці | |
|---|---|
 Тоджинець, річка Ій 1897 рік | |
| Кількість | 4400 чол 2002. |
| Ареал |
 Росія: Республіка Тива (Тува) |
| Близькі до: |
|
| Мова | тоджинський діалект тувинської мови |
| Релігія | буддисти, традиційні вірування шаманізм |
Історія
Наприкінці першого тисячоліття нашої ери у гірсько-тайгову східну частину Тиви, яка була заселена самодійськими, кетомовними та тунгуськими племенами поселились тюркомовні племена туба (дубо в китайських джерелах). До 19 століття мешканці Східної Тиви були тюркізовані.
Заняття
Традиційне заняття тоджинців, яку кочували у гірській тайзі Cаян суттєво відрізнялось від західних тувинців та базувалось на полюванні та оленярстві, Рибальство мало значно менше значення. Старовинним видом господарських занять мисливців-оленярів на сході Тиви було збиральництво, зокрема кедрових горіхів. Тоджинці виробляли шкіру, обробляли бересту, їм було відоме ковальство та столярна справа.
Традиційні свята та фольклор
Новий Рік (Шагаа), свято обробки шерсті та виготовлення повсті, народження дитини, стрижка волосся. Кожна значна подія в житті громади супроводжується спортивними змаганнями — національною боротьбою хуреш, кінськими перегонами, стрільбою з луку. У тоджинців розвинута усна поетична творчість різних жанрів: героїчний епос, легенди, міфи, пісні, приказки. Є знавці фольклору, які усно переказують великі за обсягом твори тувинського епосу. Особливе місце у тувинській музичній культурі займає горловий спів. [1]
Демографія
У 1997 році число тувинців-тоджинців, які компактно проживають у Тоджинському кожууні склала 3264 чоловіка, тобто 53,4 % від всього населення. До 1996 року перепис населення відбувався без виділення тоджинців з-поміж інших тувинців. За даними перепису 2002 чисельність тувинців-тоджинців в РФ склала близько 6 тисяч. Належать до центрально-азійського монголоїдного расового типу. Розмовляють на південно-східному (тоджинському) та південно-східному діалектах тувинської мови. Писемність створена на основі російської графіки.
Релігія
Шамани поділені на різні категорії, в основному за походженням. Виділяються шамани, які ведуть своє походження від: 1. Шаманів-предків. 2. Духів землі та води. 3. Неба. 4. Злих духів «албис» та 5. Злих духів «аза». Але справжнім вважається лише шаман, який має спадкове походження.[2]
Самоврядування
Наприкінці ХХ століття у середовищі тувинців-тоджинців розгорнувся рух за національне відродження. Функції органу самоуправління виконує Асоціація тувинців-тоджинців Республіки Тива яка нараховує 1,1 тисячу індивідуальних членів, 5 родових общин. Створено Фонд збереження оленярства та профспілковий фонд малочисельних народів Республіки Тива.[3]