Саяни

Мапа Саян (за УРЕ, Том 10, 1983)

Західний Саян простягається на 600 км у північно-східному напрямі від верхів'я р. Малого Абакану до р. Казиру, де він з'єднується зі Східним Саяном.

Найбільші хребти: Саянський, Куртушибінський, Єргак-Таргак-Тайга. Висоти — від 1500 до 3121 м (гора Кизил-Тайга).

Хребти розчленовані глибокими міжгірними улоговинами, що лежать на висоті 400—800 м.

Східний Саян простягається у південно-східному напрямі майже на 1000 км, від лівобережжя Єнісею до Тункінської улоговини.

Складається з невисоких (до 1500 м) плескатих гірських масивів — білогір'їв (Канське Білогір'я, Манське Білогір'я) та високих хребтів (Крижина, Удінський, Окинський тощо).

Найвища точка Східного Саяну й всієї гірської системи — гора Мунку-Сардик (3491 м).

У Східному Саяні поширена багаторічна мерзлота; відкрито близько 100 льодовиків загальною площею 30 км².

Саяни сформувалися у Каледонську складчастість.

Західний Саян складений переважно з кристалічних сланців, пісковиків, ефузивних гірських порід, прорваних інтрузіями гранітів, Східний — з гнейсів, сланців, кварцитів, базальтів.

З корисних копалин є залізна й мідна руди, золото, ртуть, графіт, слюда.

Численні мінеральні джерела.

Клімат Саян різко континентальний.

Пересічна температура січня — від -20 °C в горах до -30 °C в улоговинах, липня — відповідно від +10 °C до +20 °C.

Річна кількість опадів на найвищих хребтах досягає 1000—1200 мм, у зниженнях — 300—350 мм.

Річки Саянів належать до басейну Єнісею.

Улоговини й підніжжя гір зайняті степами, схили до вис. 1600 м на Заході і 2100 м на Сході — темнохвойною тайгою, вище — альпійськими луками і тундрою.

Характерні представники тваринного світу лісів Саяну — лось, марал, бурий ведмідь, соболь, вивірка звичайна, колонок, лисиця руда; з птахів — тетерев, куріпка, рябчик тощо. На степових ділянках зустрічаються хом'яки, тушкани, ховрахи тощо.

Народи Саян та Алтаю

Саяни здавна залюднені — корінними їх насельниками є як представники тюркських народів (хакаси, тофалари, тувинці), так і монгольських (буряти).

Важливе економічне значення, в тому числі і для традиційного господарства, мають цінні лісові ресурси, гірські пасовища та мисливсько-промислові угіддя Саян.

У міжгірних улоговинах — землеробство (яра пшениця, ячмінь, жито, овес), розвивається садівництво.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саяни

• Зємцов О. О. Саяни // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 10., К., 1983, стор. 47
• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

• (рос.) Равнины и горы Сибири. — М. : Наука, 1975.
• Goro Komatsu, Sergei G. Arzhannikov et al. Quaternary paleolake formation and cataclysmic Flooding along the upper Yenisei River. Климат, лёд, вода, ландшафты.
• Encyclopaedia Britannica — Sayan Mountains (mountains, Asia) (англ.)
• Географическая энциклопедия — Саяны (рос.)

• Саяни // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.