Токарі (Миргородський район)

Село Токарі знаходиться на берегах річки Артополот. Вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Степне, нижче за течією примикає місто Заводське. Через село проходить автомобільна дорога Т 1705.

Село Токарі засноване в XVI столітті. Своєю назвою воно завдячує першим поселенцям у Дикому Полі, а зокрема по лівому березі річки Артополот, попід горою. Саме ці перші поселенці, що, за переказами, перейшли з Ніженщини й були за професією токарями, виготовляли з дерева знаряддя праці (прялки, ткацькі станки, колеса, тощо).

Пізніше до Токарів приєдналися ще люди й утворилося село, яке стало називатись Токарями. Як і в кожному українському селі, так і в Токарях є так звані «кути». Центр — місце, де оселились перші поселенці. Поділ- там знаходилися земельні наділи, Пастовень — громадські пасовища, Лісяни — дві вулиці, що виходять далеко в ліс. Забрід — колись окремий хутір, що знаходився за річкою Артополот. До нього добиралися або через брід, або по ненадійних містках. Клинці — район села, де двори розташовані клинами. Бригади — виникли за часів колективізації.

У 1925—1930 рр. на прилеглих до села землях із села Токарів утворилося ще 2 села — Руда та хутір Пролетар.

• Молочно-товарна та птахо-товарна ферми.
• Кооператив «Токарі».[1][2][3]

• Школа.
• Клуб.
• Бібліотека

• Милорадович Василь Петрович — український фольклорист, етнограф, історик, поет і перекладач. За збірку «Казки і оповідання, записані в Лубенщині» (Полтава, 1913) нагороджений срібною медаллю Російського географічного товариства. Народився у Токарях.

• Погода в селі Токарі