Заводське

Місто Заводське розташоване на півночі Полтавської області в межиріччі річок Сули та Артополоту в лісостеповій зоні України на відстані 12 км від міста Лохвиці та 160 км від міста Полтави. Через місто проходить залізнична лінія Бахмач-Кременчук[3] Південної залізниці[4] зі станцією Сула. (до 1962 року станція Сталінська цукроварня). Площа міста — 1259 га, населення 8053 особи.[5] Клімат помірно континентальний[6].

Місто засноване в 1928 році як селище Сталінка у зв'язку з будівництвом цукрового заводу. 7 листопада 1928 року відбулася урочиста закладка заводу, а вже 3 жовтня 1929 року розпочався перший виробничий сезон.

У 1931 році в місті засновується хіміко-механічний технікум при цукровому заводі[7], створюється МТС, збудовано міську лікарню із стаціонаром, поліклінікою та реабілітаційним відділенням, будинок культури[8].

У 1934 році споруджується спиртзавод, який працює на переробці меляси цукрового заводу, завод ціанистих сполук (ЦС)[9], одночасно споруджується житлова зона та інші об'єкти соціально-побутового призначення.

У 1936 році споруджується хлібоприймальний пункт та пункт відгодівлі великої рогатої худоби.
У 1960 році стає до ладу Лохвицький приладобудівний завод, нині ПАТ «Склоприлад»[10], що виробляє лабораторний посуд, термометри різних типів та інші прилади.
У 1972 році будується Лохвицьке міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини (нині не працює).

У 1978 році вступив до ладу завод сухих кормових дріжджів, нині ТОВ «Агросервіс» (випускає реагенти для нафтогазових бурових свердловин, однак працює не регулярно).

У 1975 році будується міжгосподарський комбікормовий завод.
У 1980 році першу продукцію дає хлібозавод, нині ТДВ «Червонозаводський хлібозавод»[11].
У місті розташовані: приймальне відділення ПАТ «Гадячсир» (не працює), автоколона «Укрлендфармінг» (ТОВ «Європа Транс АГРО»)[12], промислові склади «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед Юкрейн» та ТОВ «Елеватор — АГРО».

В 1961 році селище Сталінка перейменоване на селище Червонозаводське. В 1977 році Червонозаводське отримує статус міста.

В 2015 році в світлі реформ, пов'язаних з Російсько-українською війною, на виконання Закону про декомунізацію назва міста підлягала зміні на розсуд органів місцевого самоврядування. Міська влада за термін, наданий для самостійної зміни назви, не знайшла власного рішення, тож 4 лютого 2016 року постанова ВР перейменувала Червонозаводське[13] на Заводське. Після декомунізації в місті залишаються вулиці імені Якубовського, Ватутіна, Кошового, Космодем'янської[14].

З 2020 року — центр Заводської громади, до якої входять також села Піски, Пісочки, Бодаква, Нижня Будаківка, Хрулі, Червоні Луки, Шевченки, Яремівщина.

Не працюють цукровий (ТзОВ «РАЙЗ-Цукор») і спиртовий комбінати (колись найпотужніші в Україні, а нині поступово перетворюються на руїни). Функціонують приладобудівний завод (нині — ПАТ «Склоприлад»), комбікормовий, хлібозавод, ТОВ «Агросервіс» та елеватор Укрлендфармінг (найпотужніший в Європі за проектною потужністю 600 тисяч тон). На 2017 рік потужність елеватору — 446 тисяч тон[15].

• 
  Братська могила радянських воїнів, пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам, меморіальний комплекс
• 
  Будівля заводської міської ради
• 
  Будівля школи за проектом Сластіона. Заводське(Брисі)
• 
  Вечірнє Заводське
• 
  УПЦ Київського патріархату. Брисі.
• 
  Заводське. Площа біля Полтава-банка
• 
  Пам'ятне погруддя Тараса Григоровича Шевченка, встановлене на постаменті в центрі міста Заводське.
• 
  Міська бібліотека Заводського
• 
  Пам’ятний знак жертв Голодомору 1932 – 1933 роки, Заводське

Гострою проблемою міста є забезпечення якісною питною[16] водою. Розташування навколо міста[14] відстійників з відпрацьованою промисловими[17] підприємствами водою, призводить до забрудення ґрунтових вод[18] та збільшення концентрації токсичних[19] речовин. Важливою екологічною проблемою міста є розміщення побутових і виробничих відходів. Існуюче звалище переповнене, відбуваються неконтрольовані[20][21] підпали[22][23].

Спроба вирішити проблему утилізації побутових відходів міста[24] шляхом створення сміттєпереробного заводу[25] виявилась невдалою[26]. Побудований в місті елеватор[27][28], незважаючи на задекларовану наявність повітроочисного обладнання, є джерелом забруднення атмосферного повітря[29]. У діючих підприємств, зосереджених в кількох промислових зонах міста, відсутні санітарно-захисні зони[30][31] — підприємства розташовуються в безпосередній близькості від жилих кварталів.

• Будинок земської школи (Брисі), яку збудували за проектом українського архітектора Опанаса Сластіона
• У центрі міста встановлений пам'ятник робітнику.
• Пам'ятник Шевченку Т. Г.
• Пам'ятник вшанування загиблих героїв України.
• Пам'ятник невідомому солдату

• Заводська міська рада (офіційна інтернет-сторінка)
• ДНЗ «Теремок»
• ЗОШ І-ІІІ ст. № 1
• ПТУ № 32
• Технологічний технікум Полтавської державної аграрної академії
• Вебкамери, які транслюються в реальному часі