Токарі (Сумський район)
Токарі́ — село в Україні, у Лебединській міській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 1848 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Токарівська сільська рада.
село Токарі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район/міськрада | Сумський район |
Рада | Лебединська міська громада |
Основні дані | |
Населення | 1848 |
Поштовий індекс | 42334 |
Телефонний код | +380 542 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°55′05″ пн. ш. 34°53′39″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
186 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 42334, Сумська обл., Сумський р-н, с. Токарі, вул. Центральна, 2 |
Карта | |
Токарі | |
Токарі | |
Мапа | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області.» увійшло до складу Лебединської міської громади [1]
Після ліквідації Лебединського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району. [2]
Географія
Село Токарі знаходиться за 2 км від міста Суми та за 22 км від кордону з Росією. До адміністративної межі м. Києва по дорогах відстань 323 км, до центра Києва - 342 км.
По селу протікає пересихаючий струмок з трьома загатами-ставами. Довжина ставів 725, 680 і 1200 метрів, ширина варіюється від 120 до 220 метрів.
Раніше існувало два села: Токарі і Мала Чернеччина (Монастирок), згодом об'єднані в одне - Токарі. Тому зараз село Токарі сягає у довжину 5,5 км, ширина - від 330 метрів до 2,5 км.
Назва
Згідно однієї з легенд, отримало свою назву від прізвища пана Токарєва, якому раніше належало.
Історія
Село було засновано в 1732 році, одним із найзаможніших панів був деякий Ігнатьєв. Його маєток стояв на пагорбі, на місці сучасної вулиці Комсомольскої. До 1941 року у будівлі маєтку Ігнатьєва діяла школа-інтернат для дітей - сиріт.
У 60-ті роки 20 століття існував поділ на райони: Березняк, Вовче, Смагинське, Дудчине, Галушчине, Торфяник, "Совєцьке".
Деякий Ігнатьєв - був до речі, ще й останнім "уездным предводителем дворянства". А ось Смагинське - це від пана Смагіна. в якого, за джерелом про архімандрита Шубського Іакова, він доживав свого віку з листопада 1789 року та закінчив земний шлях 14 лютого 1790 го року. Ця частина села розташована в бік,скажімо, Луки, де пізніше мешкав А.Чехов.
Та частина села, що раніше навіть серед місцевих мала назву Монастирьок - саме ним і був, монастирем, який зберігав чудотворний образ Христа Спасителя, з яким, згідно з Указом Священного Синоду здійснювались щорічні постійні хресні ходи до Великої Чернеччини.
У 60-х роках XVIII століття в Малій Чернеччині в будівлі напівзруйнованого нині монастиря жив Григорій Сковорода.
У районі села розташоване велике звалище хімвідходів. За 1,3 км на схід від села знаходиться кар'єр-звалище яке використовує ВАТ «Сумихімпром». Вантажівки підприємства часто їздять на кар'єр і назад через село. Правда, використовують для цього південний шлях, який лише трохи заходить на територію Токарів. Це звалище дуже шкодить екології села Токарі та загрожує здоров'ю мешканців.
Спорт
- База олімпійської підготовки лижників та біатлоністів
Посилання
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 25 жовтня 2021.
- Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 28 жовтня 2021.