Томас Волсі

Кардинал Томас Волсі (також Вулсі, англ. Thomas Wolsey; близько 14701471 29 листопада 1530) — канцлер Англійського королівства в 1515—1529 роках; архієпископ Йоркський з 1514 року; кардинал з 1515 року. До 1529 року вважався наймогутнішою людиною в Англії після короля Генріха VIII, тримав у своїх руках всю зовнішню і значну частину внутрішньої політики.

Томас Волсі
англ. Thomas Wolsey
Народився не раніше 1470 і не пізніше 1471
Іпсвіч (Англія)[1]
Помер 29 листопада 1530
Лестер, Велика Британія[1]
Поховання Лестерське абатство
Країна Королівство Англія
Діяльність суддя, політик, католицький священник
Alma mater коледж Магдалениd, Ipswich Schoold і Magdalen College Schoold
Суспільний стан маси
Посада лорд-канцлер Англії, Кардинал[2], католицький єпископ, Roman Catholic Bishop of Lincoln (England)d, Roman Catholic archbishop of Yorkd, Апостольський адміністратор, Апостольський адміністратор і Апостольський адміністратор
Конфесія англіканство і Католицька церква[2]

Біографія

Син м'ясника з Іпсвіча. Навчався в Оксфорді. У 1498 році прийняв священничий сан.

Завдяки зв'язкам у придворному середовищі потрапив до кола наближених Генріха VII, а в 1507 році став його духівником. Після вступу на престол Генріха VIII заохочував його пристрасть до розваг, зосередивши у своїх руках основні важелі державного управління. За два десятиліття свого перебування в фаворі кардинал Волсі нажив нечувані статки.

В області зовнішньої політики Волсі бачив Англію в ролі «арбітра», який наглядає за станом справ у континентальній Європі. Після вдалих бойових дій у Франції (1513) кардинал намагався примирити французького монарха з англійським, для чого влаштував їх зустріч на Полі золотої парчі в червні 1520 року.

У тому ж 1520 році він супроводжував свого короля на зустріч з імператором Карлом V, а три роки по тому направив загони англійських лицарів на допомогу імператору в його бойових діях проти Франції.

У 1528 році виступив проти імператора на боці французів. Подібна безпринципність привела в кінцевому рахунку до дипломатичної ізоляції Англії в континентальній Європі.

Волсі до такої міри захопився дипломатичними інтригами, що значною мірою передоручив проведення реформи англійської церкви своїм радникам. З метою фінансування бойових дій на континенті запровадив цілий ряд непопулярних податків (зокрема, Amicable Grant [en]) і закрив 29 монастирів, а з надлишкових доходів побудував палац Гемптон-корт і заклав Крайст Черч в Оксфорді. Не додавали йому популярності і чутки про далеко не благочестиві подробиці його особистого життя: незважаючи на целібат, Волсі не приховував наявності незаконнонароджених сина і дочки.

Волюнтаризм худородного кардинала викликав крайнє невдоволення не тільки серед простих людей, а у й вищих шарів знаті, які переконали короля, що Волсі знаходиться на утриманні французького уряду. Кардинал потрапив в опалу у зв'язку з відмовою Папи санкціонувати розірвання шлюбу короля з Катериною Арагонською, позбувся своїх титулів і був узятий під варту, проте помер до побачення з королем. Його непопулярність серед різних станів полегшила поширення в Англії протестантизму.

  • Кардинал Волсі- центральний персонаж п'єси Вільяма Шекспіра «Генріх VIII».
  • Біографія Волсі і його відносини з королем Генріхом VIII і Томасом Кромвелем лягли в основу роману «Вовчий зал» англійської письменниці Гіларі Ментел, а також заснованого на них міні-серіалу Бі-бі-сі «Вовчий зал».

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.