Томас Вілмер Дьюїнґ

Томас Вілмер Дьюїнґ (англ. Thomas Wilmer Dewing; 4 травня 1851, Бостон 5 листопада 1938, Нью-Йорк) — американський художник-тоналіст[4], один із засновників мистецького товариства «Десять американських художників».

Томас Вілмер Дьюїнґ

Народження 4 травня 1851(1851-05-04)[1][2][…]
Бостон, США
Смерть 5 листопада 1938(1938-11-05)[1][2][…] (87 років)
  Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Країна  США
Навчання Академія Жуліана
Діяльність художник, фотограф
Напрямок живопис
Вчитель Гюстав Буланже
Член Десять американських художників і Американська академія мистецтв та літератури
Твори Q17492125?
У шлюбі з Марія Окі Дьюїнґ[3]

 Томас Вілмер Дьюїнґ у Вікісховищі

Біографія

Народився 4 травня 1851 року в Бостоні, штат Массачусетс.

Після школи вчився літографії. Потім навчався в паризькій Академії Жуліана у Гюстава Буланже і Жюля Лефевра. Після повернення до Сполучених Штатів в 1878 році зупинився в Бостоні. У 1880 році Томас переїхав до Нью-Йорку, де познайомився і одружився на Марії Окі, теж художниці. У 1881 році він почав викладати в нью-йоркській художній школі Ліга студентів-художників Нью-Йорка. З 1885 по 1905 роки разом з дружиною проводили літо в художній колонії містечка Корніш в Нью-Гемпширі.

У 1888 році Томас Дьюїнґ був обраний в Національну академію дизайну. У 1898 році він став одним із засновників групи з десяти американських художників, які відокремилися від Товариства американських художників в 1897 році. У 1899 році Дьюїнґ вступив до Товариства художників-пейзажистів (англ. Society of Landscape Painters), яке було засноване в цьому ж році. В ньому він працював з іншими художниками-тоналістами.

Перестав писати після 1920 року і останні роки життя провів в своєму будинку в Корніші, Нью-Гемпшир. Помер 5 листопада 1938 року в Нью-Йорку. Похований на кладовищі Mount Auburn Cemetery міста Кембридж, Массачусетс[5].

Був одружений на художниці Марії Окі Дьюїнґ, у них був син, який помер в дитинстві, і донька Елізабет, яка народилася в 1885 році.

Твори

Праці Дьюїнґа знаходяться в багатьох музеях, зокрема в художньому музеї Смітсонівського інституту, а також у приватних колекціях Джона Ґеллатлі (англ. John Gellatly), Чарльза Фріра і інших колекціонерів[6].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.