Томас Сговіо

Томас Сговіо (7 жовтня 1916, Баффало — 3 липня 1997, Меса) — американський художник, екс-комуніст, і колишній ув'язнений ГУЛАГУ та колимських концтаборів, де провів 16 років. Його батько був італійським американцем та комуністом, депортованим владою США до СРСР через його політичну діяльність.

Томас Сговіо
Thomas Sgovio

Народження 7 жовтня 1916(1916-10-07)
Баффало
Смерть 3 липня 1992(1992-07-03) (75 років)
  Меса, Аризона
Країна  США
Діяльність письменник
Роки творчості з з 1960
Сайт sgovio.com

Біографія

Народився в Бафалло, Нью-Йорк 7 жовтня 1916 року.

Сговіо переїхав до СРСР у 19-річному віці з батьком Джозефом, «... якого Сполучені Штати депортували як комуністичного агітатора в 1935 році».[1] Після прибуття в СРСР він відмовився від свого американського паспорту[2]. Томас хотів продовжити свою художню освіту, але його не прийняли ні в одну з художніх шкіл Москви. Працював художником в журнально-газетному об'єднанні. У 1937 році був заарештований батько Томаса. Після трьох років сам Томас розчарувався з життя в Москві та намагався повернути свій паспорт в посольстві США, але був заарештований НКВС 12 березня 1938 року, коли він вийшов з посольства.[2] Після його арешту його з початку доставили до московської тюрми на Луб'янці і пізніше перевезли до в'язниці на Таганці.[3]

Після звичайного формального дізнання, Трійка НКВС засудила його до 5 років примусової праці як «соціально небезпечного елементу».[2]. Декілька років потому, Сговіо намагався добитися перегляду своєї справи, але прокурор, який розглянув апеляцію, прийшов до висновку, що немає ніяких підстав для перегляду його справи"[2].

Сговіо був відправлений в ешелоні з іншими ув'язненими до Владивостоку. Сговіо писав: «Наш поїзд виїхав з Москви ввечері 24 червня. Це було початком подорожі в східному напрямку, яке мало тривати з місяць. Я ніколи не забуду цієї миті. Сімдесят чоловіків ... ридали»[4]. З Владивостоку він був етапований на борту судна «Индігірка» до колимських концтаборів.

У той час в таборах угруповання професійних злочинців мешкали разом з іншими ув'язненими, включаючи політичних, і панували над ними.[5] Татуювання різних типів були однією з характерних ознак професійних злочинців. Сговіо, як професійний художник, став важливою ланкою татуіровального бізнесу в таборі. Деякий час Сговіо був також особистим ординарцем старшого охоронця в таборі[6]. В інший час він був членом бригади на лісоповалі.[7] Під час Другої світової війни, Сговіо дізнався про конфлікт в Тихому океані зі старих газет, в які виявилися загорнуті деталі машин, надіслані до СРСР за програмою американської допомоги Ленд-ліз та передані до ГУЛАГу[8] Він був очевидцем, а пізніше ще й описав смертельний голод і загибель незліченних ув'язнених, жертв радянського ГУЛАГу.[9]

По закінченню терміну ув'язнення він був затриманий на Колимі до 1946, потім переїхав в Александров. У 1948 році він був повторно заарештований і засланий на довічне поселення в Красноярський край у Богучанський район. Працював на лісоповалі, в колгоспі, в 1954 році став контролером кінотеатру, в тому ж році був звільнений із заслання, але мав залишитись у СРСР з «тавром» як колишній засуджений[10] Після реабілітації в 1956 році він виїхав до Москви, де працював художником. Зрештою, тільки в 1960 році йому було дозволено повернутися в Сполучені Штати.[11]

Він описав свій досвід та життя таборів у своїх мемуарах які назвав «Люба Америка! Чому я відвернувся проти комунізму» (Dear America! Why I Turned Against Communism), опублікованих у 1972.[12]

Про його долю також розповідається в книжці Тіма Цуліадіса «Покинуті. Американська трагедія в Сталінській Росії ».[13]

Олександр Солженіцин чотири рази посилається на спогади Сговіо в «Архіпелазі ГУЛАГ» і включив його в список свідків «архіпелагу ГУЛАГ» , досвід і матеріали яких лягли в основу книги[14].

Томас Сговіо помер 3 липня 1997 року в Месі, штат Аризона. Після нього залишилась дружина, два сини та донька[15].

Примітки
  1. According to an AP article by Alan Cullison published by the Pittsburgh Post-Gazette on November 9, 1997
  2. Applebaum, Anne 2004, Gulag: A History (Trade Paperback), Bantam Books Dell Publishing, p. 139—140, ISBN 1-4000-3409-4
  3. "Thomas Sgovio" Gulag History / Roy Rosenzweig Center for History and New Media, George Mason University. Retrieved December 5, 2011
  4. Sgovio, Dear America!, 1979, pp. 129-35 Цит. по: Applebaum, Anne 2004, Gulag: A History (Trade Paperback), Bantam Books Dell Publishing, p. 160, ISBN 1-4000-3409-4
  5. Applebaum, Anne 2004, Gulag: A History (Trade Paperback), Bantam Books Dell Publishing, p. 139—140, ISBN 1-4000-3409-4
  6. Applebaum, Anne 2004, Gulag: A History (Trade Paperback), Bantam Books Dell Publishing, p. 139—140, ISBN 1-4000-3409-4
  7. Applebaum, Anne 2004, Gulag: A History (Trade Paperback), Bantam Books Dell Publishing, p. 139—140, ISBN 1-4000-3409-4
  8. Applebaum, Anne 2004, Gulag: A History (Trade Paperback), Bantam Books Dell Publishing, p. 139—140, ISBN 1-4000-3409-4
  9. Applebaum, 2004, p. 310 quoting Sgovio, Dear America!, 1979, pp. 160-162
  10. Applebaum, Anne 2004, Gulag: A History (Trade Paperback), Bantam Books Dell Publishing, p. 139—140, ISBN 1-4000-3409-4
  11. Silvester, Christopher (6 September 2008). Review: The Forsaken by Tim Tzouliadis. The Daily Telegraph (London). Процитовано 25 травня 2010.
  12. Sgovio, Thomas, Dear America! Why I Turned Against Communism, Partners' Press Kenmore, New York, 1979
  13. Tim Tzouliadis. The Forsaken. The Penguin Press, 2008. ISBN 978-1-59420-168-4.
  14. Солженицын А. И. Архипелаг ГУЛАГ. 1918—1956. Опыт художественного исследования. М: АСТ—Астрель. 2010. Том 1, стр. 13—18.
  15. [http://www.sgovio.com/ Особистий сайт художника Сговіо

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.