Тоні Томпсон

Перший свій бій на професійному рингу Томпсон провів 27 січня 2000 року. З помітною перевагою Томпсон переміг за очками свого суперника. Після наступних трьох перемог Тоні зазнав поразки від Еріка Кіркленда. Кіркленд переміг за очками в 4-х раундовому бою.

Томпсон швидко реабілітувався після поразки, і продовжив свою переможну серію. У березні 2003 року Томпсон переміг за очками кубинця Янкі Діаса. У вересні 2004 року він переміг по очках Вона Біна. У червні 2006 року Томпсон переміг за очками Домініка Гуїнна. 16 лютого 2007 Тоні переміг за очками Тимура Ібрагімова. У липні 2007 року в Німеччині відбувся відбірковий бій за титул WBO між Тоні Томпсоном та місцевим боксером Луаном Краснічі. Краснічі непогано провів перші три раунди бою, проте в п'ятому раунді Томпсон провів затяжну атаку, після який рефері зупинив поєдинок, зафіксувавши перемогу технічним нокаутом.

В липні 2008 року Тоні Томпсон вийшов на ринг проти чемпіона світу у важкій вазі за версіями IBF та WBO Володимира Кличка. Кличко домінував весь поєдинок, і в середині 11-го раунду провів зустрічний лівий хук в голову. Томпсон впав на канвас і рефері зафіксував нокаут.

Після поразки від Володимира Кличка, Томпсон почав відновлюватися і провів кілька 10-и раундових рейтингових боїв. Так 21 березня 2009 року він провів бій проти турка Аднана Седріна і нокаутував його в 5-му раунді. Наступний бій був проти дуже перспективного молодого американця Чаза Візерспуна. Томпсон переміг свого співвітчизника технічним нокаутом в 9-му раунді. Наступними жертвами Томпсона стали колись відомий ямаєць Оуен Бек та американець Пол Маріначчіо, які так само зазнали поразки нокаутами. Переможна серія вивела Томпсона в турнір найсильніших за право володіння титулу обов'язкового претендента за версією IBF.

27 травня 2011 року Тоні Томпсон провів бій з Морісом Гаррісом для здобуття титулу обов'язкового претендента. Вже в другому раунді Томпсон відправив Гарріса в нокдаун, а ще після двох нокдаунів в третьому раунді рефері прийняв рішення зупинити бій. Після цієї перемоги Томпсон повинен був зустрітися з Едді Чемберсом в бою за титул обов'язкового претендента, однак Чемберс отримав травму і не зміг вийти на запланований поєдинок. Після цього IBF приймає рішення призначити Томпсона обов'язковим претендентом на бій з Володимиром Кличком. Сам Кличко заявив, що не дуже хотів зустрічатись із Томпсоном ще один раз, проте в нього немає вибору[2].

7 липня 2012 року в Берні на стадіоні «Stade de Suisse» Тоні Томпсон програв технічним нокаутом у 6 раунді Володимиру Кличку.

23 лютого 2013 року Томпсон вийшов на бій проти британця Девіда Прайса. Бій завершився несподіваною перемогою американця у 2 раунді технічним нокаутом. Девід підтискав Тоні увесь перший раунд, затис і успішно провів комбінацію з кількох ударів у другому, але в наступному епізоді Томпсон грамотно провалив Прайса і завдав короткий правий боковий удар точно у висок британця, зваливши того в нокдаун. Девід зумів піднятися, але був сильно вражений, ноги його не слухалися, і рефері зупинив бій, не закінчивши відлік.[3][4] Томпсону вдався сенсаційний апсет.

6 липня 2013 року на тій же арені у Ліверпулі відбувся бій-реванш Девід Прайс - Тоні Томпсон. У другому раунді Прайс надіслав Томпсона в нокдаун коротким ударом справа, але не зумів добити. А у 5 раунді Томпсон потряс Прайса, затис біля канатів і завдав велику кількість ударів. Незважаючи на те, що Девід не впав, рефері зафіксував стоячий нокдаун і почав відлік. Але Прайс не відновився до 10, і рефері зупинив бій.[5][6]

• Тоні Томпсон на сайті Boxrec