Топчій Микола Миколайович

Мико́ла Микола́йович Топчі́й (1 червня 1973, Близнюки, Харківська область, Українська РСР, СРСР 2 травня 2014, Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовий льотчик, майор (посмертно) Збройних сил України. Загинув у ході Російсько-української війни.

Топчій Микола Миколайович
 Майор
Загальна інформація
Народження 1 червня 1973(1973-06-01)
Близнюки, УРСР, СРСР
Смерть 2 травня 2014(2014-05-02) (40 років)
Карпівка, Україна
(Збитий з ПЗРК у вертольоті)
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Армійська авіація
Формування
 16 ОБрАА
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

Життєпис

Микола Топчій народився на Харківщині в смт Близнюки. Навчався у Близнюківській середній школі. Батьки виховали трьох синів, один із яких став пілотом, а двоє вертолітниками.

Микола з дитинства мріяв літати. Закінчив Васильківське ВАТУ[джерело?]; Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба. Більшу частину життя віддав військовій авіації, п'ять разів брав участь у миротворчих місіях ООН у Ліберії.

Бортовий авіаційний технік вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України, в/ч А2595, м. Броди.

З початком антитерористичної операції на сході України військові льотчики 16-ї ОБрАА виконували завдання в районі Слов'янська і Краматорська в Донецькій області.

Загибель

2 травня 2014 року поблизу села Карпівка Слов'янського району російськими бойовиками за допомогою переносних зенітних ракетних комплексів було збито два вертольоти Мі-24 Збройних сил України, які здійснювали повітряне патрулювання в районі міста Слов'янська. У результаті обстрілу п'ятеро офіцерів із двох екіпажів бродівської авіабригади загинули, один отримав поранення.

Спочатку, близько 3-ї години ранку, підбили вертоліт «09 жовтий». Командир екіпажу Сергій Руденко дав можливість одному з членів екіпажу вискочити з вертольота і намагався врятувати ще одного. Вертоліт впав, і в ньому почали вибухати боєприпаси. Майор Сергій Руденко і старший лейтенант Ігор Гришин загинули, поранений капітан Євген Краснокутський був захоплений терористами (його звільнили 5 травня). Вертоліт Руслана Плоходька «40 жовтий» полетів на допомогу, але теж був збитий. Разом із майором Русланом Плоходьком загинули члени екіпажу вертольота Мі-24П («40 жовтий») майор Олександр Сабада і капітан Микола Топчій. Тіла обгоріли, ідентифікація проводилась за експертизою ДНК.

20 травня в Бродах, на території військової частини відбулося прощання з п'ятьма загиблими льотчиками.

Миколу Топчія поховали в рідному селищі Близнюки[1], там мешкає його мама. У Бродах лишилися дружина та донька 2004 року народження.

Нагороди

20 червня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[2].

Вшанування пам'яті

У травні 2015 року в Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну[3].

1 червня 2016 року в Близнюківському ліцеї відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки, присвяченої пам'яті випускника Миколи Топчія[4].

У Харкові є в'їзд Миколи Топчія.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.