Сабада Олександр Борисович

Олекса́ндр Бори́сович Сабада (9 жовтня 1979, Мошни, Черкаський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР 2 травня 2014, Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовий льотчик, підполковник (посмертно) Збройних сил України. Загинув в ході російсько-української війни.

Сабада Олександр Борисович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 9 жовтня 1979(1979-10-09)
Мошни, УРСР, СРСР
Смерть 2 травня 2014(2014-05-02) (34 роки)
Карпівка, Україна
(Збитий з ПЗРК у вертольоті)
Поховання Кропивницький
Alma Mater ХІ ВПС
Військова служба
Роки служби 2000-2014 (з перервою)
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Армійська авіація
Формування
 16 ОБрАА
Війни / битви
Командування
начальник штабу — перший заступник командира вертолітної ескадрильї
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Олександр Сабада народився у селі Мошни на Черкащині, в родині військовослужбовця. В 13 років вирішив вступати до «суворівського» училища. Після розпаду Радянського Союзу родина оселилася у Чернігові. Тут Олександр закінчив ліцей №15 та вступив на навчання до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. З 1996 по 2000 рік навчався у Харківському інституті військово-повітряних сил за напрямком «авіація та космонавтика» та здобув спеціальність «Офіцер управління військами оперативно-тактичного рівня». У 2001 році Олександр зустрів свою майбутню дружину Тетяну, вона теж пов'язала своє життя з військовою службою, служила у гарнізоні Канатове. 2002 року Олександр і Тетяна одружилися. Офіцер Сабада проходив службу у різних частинах військової авіації, зокрема, у Вінниці, Коломиї, Житомирі, куди довелося виїхати, коли розформували коломийську частину. Рік Олександр прослужив «на землі», але він дуже хотів знову літати, тож знайшов місце у вертолітній частині в Бродах на Львівщині. Пройшовши спецкурси в Миколаєві, Олександр Сабада знову піднявся у небо. Брав участь в миротворчих місіях ООН в Ліберії (2008) та Конго (2011). Сашко був затятим грибником. Займався авіамоделюванням, удома кілька полиць були заставлені змайстрованими ним власноруч літачками. Сабада обожнював свою професію, жив і дихав нею.

Начальник штабу — перший заступник командира вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України, в/ч А2595, м. Броди.

З початком антитерористичної операції на сході України військові льотчики 16-ї ОБрАА виконували завдання в районі Слов'янська і Краматорська у Донецькій області.

2 травня 2014 року поблизу села Карпівка Слов'янського району російськими бойовиками за допомогою переносних зенітних ракетних комплексів було збито два вертольоти Мі-24 Збройних сил України, які здійснювали повітряне патрулювання в районі міста Слов'янська. В результаті обстрілу п'ятеро офіцерів з двох екіпажів бродівської авіабригади загинули, один отримав поранення. Спочатку, близько 3-ї години ранку, підбили вертоліт «09 жовтий», командир екіпажу Сергій Руденко дав можливість одному з членів екіпажу вискочити з вертольота і намагався врятувати ще одного. Вертоліт впав, і в ньому почали вибухати боєприпаси. Майор Сергій Руденко і старший лейтенант Ігор Грішин загинули, поранений капітан Євген Краснокутський був захоплений терористами (його звільнили 5 травня). Вертоліт Руслана Плоходька «40 жовтий» полетів на допомогу, але теж був збитий. Разом із майором Русланом Плоходьком загинули члени екіпажу вертольоту Мі-24П («40 жовтий») майор Олександр Сабада і капітан Микола Топчій. Тіла обгоріли, ідентифікація проводилась за експертизою ДНК.

20 травня в Бродах, на території військової частини відбулося прощання з п'ятьма загиблими льотчиками.

Олександра поховали на Лелеківському кладовищі у Кропивницькому, куди переїхала його дружина Тетяна з двома синами, Олегом (2002 р.н.) і Максимом (2011 р.н.). В Чернігові залишилася мати Тамара Іванівна.

Нагороди

20 червня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня[1].

Рішенням виконкому Кропивницької (колишньої Кіровоградської) ради від 26 серпня 2014 року нагороджений відзнакою «За заслуги» II ступеня (посмертно).

Вшанування пам'яті

У травні 2015 року в Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну[2].

8 грудня 2015 року на будівлі Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь шістьох полеглих у районі АТО випускників навчального закладу.

Примітки

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.