Тренгану

Теренггану, колишня вимова Тренгану (малай. Terengganu Darul Iman, джаві:ترڠڬانو دار الإي) — один із федеральних штатів Малайзії. Адміністративний центр — місто Куала-Теренггану. Теренггану поділений на 7 районів. Штат являє собою спадкову монархію султанат. Глава штату — Султан Мізан Зайнал Абідін.

Теренггану

малай. Terengganu Darul Iman
джаві:ترڠڬانو دار الإي

Герб Прапор
Адм. центр Куала-Теренггану
Країна Малайзія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Південнокитайське море, Келантан, Паханг ?
райони 7
Номерний знак T
Населення
 - повне 1 015 776 (2010 рік)
Площа
 - повна 13 035 км²
Часовий пояс +8
Дата заснування 1724
Губернатор Mizan Zainal Abidin of Terengganud
Вебсайт terengganu.gov.my
Код ISO 3166-2 MY-11
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Тренгану

Історія

Територія султанату Тренгану входила в імперії Шривіджайя і Маджапахіт. Як самостійний султанат Теренггану виник в 1724 році. На початку 19 ст. султанат опинився під васальною залежністю від королівства Сіам і щорічно виплачував їм данину. Але під владою Сіаму Теренггану процвітав і цей період також зазначений про власний васальний контроль султанату над королівством Бесуд Дарул Іман. Після укладання Англо-Сіамського договору у 1909 році султанат увійшов до складу Стрейс-Сетлименте під британським протекторатом. Під час Другої світової війни (у 1941 році) був зайнятий японськими військами і переданий ними під управління Таїланду. У 1945 — знову під британським управлінням. У 1948 році Тренгану входить в Малайську Федерацію, а в 1957 — до складу незалежної Малайзії.

Географія

Теренггану розташований на північному сході Малайського півострова, біля кордону з Таїландом (на півночі). На південному заході Теренггану має адміністративний кордон з малайзійським штатом Паханг, на півночі і північному заході — зі штатом Келантан. На сході узбережжя Теренггану омивається водами Сіамської затоки (протяжність узбережжя становить 225 км). У Сіамській затоці лежать приналежні Теренггану Перхентійські острови і острів Реданг, центри міжнародного морського туризму.

Економіка

Теренггану раніше був найбіднішим штатом Малайзії, але не так давно поблизу узбережжя була виявлена нафта і природний газ. Тому найрозвиненішою галуззю місцевої економіки є видобуток і переробка нафти та видобуток газу. Є величезні нафтохімічні комплекси поблизу поселень Пака і Кертех.

У сільському господарстві традиційно вирощуються банани, рамбутан, кавуни і дуріан, розвинене рисівництво. Велике значення також мають рибальство та індустрія туризму.

Теренггану традиційно славиться суднобудуванням, багато прикрашеними різьбленими дерев'яними човнами, які називають банґау (bangau) — ще не так давно їх можна було знайти в гавані кожного села і міста.

Адміністративний поділ

Район (укр.) Район (ориг.) Площа,
км²
Населення,
чол. (2006)[1]
1 Бесут Besut 1 233 145 324
2 Дунгун Dungun 2 736 159 996
3 Хулу Теренггану Hulu Terengganu 3 874 73 912
4 Кемаман Kemaman 2 536 174 876
5 Куала Теренггану Kuala Terengganu 605 361 801
6 Маранг Marang 667 102 470
7 Сетіу Setiu 1 304 61 907

Примітки

  1. Terengganu Basic Data (Malay). Malaysian Consensus Department. Архів оригіналу за 26 лютого 2007. Процитовано 3 травня 2007.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.