Тренер сезону в Україні

Тренер сезону в Україні — нагорода, що присуджується найкращому наставнику чемпіонату України з футболу. Від сезону-2002/03 має альтернативну офіційну назву — «Приз ім. Валерія Лобановського». За умовами конкурсу, при виборі лауреата не має значення громадянство.

Опитування Держкомспорту України

1992 (весна)

1. А. Заяєв («Таврія»)

2. В. Прокопенко («Чорноморець»)

3. М. Павлов («Дніпро»)

4. Л. Ткаченко («Металіст»)

5. В. Яремченко («Шахтар»)

Опитування «Спортивної газети»

1992/93

1. М. Фоменко («Динамо») — 12 очок

2. М. Павлов («Дніпро») — 5

3. М. Маркевич («Карпати») — 1

4. Б. Стрельцов («Кремінь») — 1

1993/94

1. В. Прокопенко («Чорноморець»)

2. Й. Сабо («Динамо»)

3. В. Яремченко («Шахтар»)

4. М. Маркевич («Карпати»)

5. М. Павлов («Дніпро»)

1994/95

1. Л. Буряк («Чорноморець»)

2. Є. Кучеревський («Миколаїв»)

3. В. Мунтян (Молодіжна збірна України)

1995/96

1. Й. Сабо («Динамо») — 120 (39+1+1)

2. Л. Буряк («Чорноморець») — 40 (0+16+8)

3. М. Фоменко (ЦСКА-Борисфен) — 37 (3+8+12)

4. О. Томах («Металург» З.) — 15 (0+6+3)

5. О. Іщенко («Зірка-НІБАС») — 12 (0+4+4)

6. Б. Штанге («Дніпро») — 12 (0+3+6)

7. С. Морозов («Нива» В.) — 10 (1+1+5)

8. В. Яремченко («Кремінь») — 8 (0+3+2)

9. В. Пожечевський («Ворскла») — 2 (0+1+0)

10. В. Журавчак («Карпати») — 1 (0+0+1)

11. І. Надєїн («Торпедо») — 1 (0+0+1)

Опитування ПФЛ

1996/97

1. В. Лобановський («Динамо»)

2. В. Яремченко («Шахтар»)

3. В. Пожечевський («Ворскла»)

1997/98

1. В. Лобановський («Динамо»)

2. М. Маркевич («Карпати»)

3. В. Яремченко («Шахтар»)

1998/99

1. В. Лобановський («Динамо»)

2. О. Таран («Кривбас»)

3. М. Павлов («Металург» Мр.)

1999/00

1. В. Лобановський («Динамо»)

2. В. Прокопенко («Шахтар»)

3. О. Таран («Кривбас»)

2000/01

1. М. Фоменко (ЦСКА)

2. В. Прокопенко («Шахтар»)

3. В. Лобановський («Динамо»)

2001/02

1. В. Лобановський («Динамо») — 33 (11+0+0)

2. Н. Скала («Шахтар») — 13 (2+3+1)

3. С. Альтман («Металург» Д.) — 12 (1+3+3)

4. М. Фоменко («Металіст») — 12 (0+5+2)

5. О. Таран («Металург» З.) — 11 (0+3+5)

6. І. Надєїн («Кривбас») — 3 (0+0+3)

2002/03

1. О. Михайличенко («Динамо»)

2. Є. Кучеревський («Дніпро»)

3. В. Кварцяний («Волинь»)

2003/04

1. Є. Кучеревський («Дніпро»)

2. О. Михайличенко («Динамо»)

3. С. Альтман («Чорноморець»)

2004/05

1. Є. Кучеревський («Дніпро») — 31 (7+3+4)

2. М. Луческу («Шахтар») — 28 (6+4+2)

3. Й. Сабо («Динамо») — 12 (2+2+2)

4. С. Альтман («Чорноморець») — 10 (1+2+3)

5. О. Федорчук («Таврія») — 9 (0+3+3)

6. О. Баранов («Арсенал») — 2 (0+1+0)

7. В. Ряшко («Закарпаття») — 2 (0+1+0)

8. С. Матвіїв («Борисфен») — 1 (0+0+1)

9. В. Яремченко («Металург» З.) — 1 (0+0+1)

2005/06

1. М. Луческу («Шахтар»)

2. С. Альтман («Чорноморець»)

3. А. Дем'яненко («Динамо»)

2006/07

1. А. Дем'яненко («Динамо») — 35

2. М. Маркевич («Металіст») — 23

3. М. Фоменко («Таврія») — 17

2007/08

1. М. Луческу («Шахтар») — 43

2. М. Маркевич («Металіст») — 17

3. Ю. Сьомін («Динамо») — 13

Опитування УПЛ

2008/09

1. М. Луческу («Шахтар») — 43 (12+3+1)

2. Ю. Сьомін («Динамо») — 29 (2+11+1)

3. М. Маркевич («Металіст») — 17 (2+0+11)

4. М. Павлов («Ворскла») — 5 (0+1+3)

5. Н. Костов («Металург» Д.) — 2 (0+1+0)

2009/10

1. М. Луческу («Шахтар») — 38 (10+4+0)

2. О. Кононов («Карпати») — 25 (4+6+1)

3. М. Маркевич («Металіст») — 11 (1+1+6)

4. В. Газзаєв («Динамо») — 8 (0+4+0)

5. Ю. Максимов («Оболонь» + «Кривбас») — 5 (0+1+3)

6. С. Пучков («Таврія») — 4 (0+0+4)

7. І. Гамула («Закарпаття») — 3 (1+0+0)

8. Н. Костов («Металург» Д.) — 2 (0+0+2)

2010/11

1. М. Луческу («Шахтар») — 38 (12+1+0)

2. Ю. Сьомін («Динамо») — 17 (2+5+1)

3. О. Кононов («Карпати») — 13 (1+4+2)

4. М. Павлов («Ворскла») — 11 (1+2+4)

5. М. Маркевич («Металіст») — 7 (0+3+1)

6. С. Ковалець («Оболонь») — 3 (0+0+3)

7. Х. Рамос («Дніпро») — 2 (0+1+0)

8. Ю. Бакалов («Арсенал») — 1 (0+0+1)

9. Ю. Максимов («Кривбас») — 1 (0+0+1)

10. В. Петров («Таврія») — 1 (0+0+1)

11. А. Чанцев («Зоря») — 1 (0+0+1)

12. В. Яремченко («Іллічівець») — 1 (0+0+1)

2011/12

1. М. Луческу («Шахтар») — 37 (11+2+0)

2. М. Маркевич («Металіст») — 22 (3+6+1)

3. Л. Кучук («Арсенал») — 16 (1+4+5)

4. Ю. Вернидуб («Зоря») — 9 (1+1+4)

5. М. Павлов («Ворскла») — 4 (0+1+2)

6. А. Дем'яненко («Волинь») — 2 (0+1+0)

7. Ю. Сьомін («Динамо») — 2 (0+1+0)

8. В. П'ятенко («Металург» Д.) — 2 (0+0+2)

9. Р. Григорчук («Чорноморець») — 1 (0+0+1)

10. Х. Рамос («Дніпро») — 1 (0+0+1)

2012/13

1. М. Луческу («Шахтар») — 38 (10+3+2)

2. М. Маркевич («Металіст») — 26 (3+8+1)

3. Р. Григорчук («Чорноморець») — 16 (1+4+5)

4. О. Таран («Кривбас») — 8 (1+1+3)

5. Х. Рамос («Дніпро») — 4 (0+0+4)

6. О. Блохін («Динамо») — 3 (1+0+0)

7. Ю. Максимов («Металург» Д.) — 1 (0+0+1)

2013/14

1. М. Луческу («Шахтар») — 29

2. Х. Рамос («Дніпро») — 25

3. Р. Григорчук («Чорноморець») — 21

2014/15

1. С. Ребров («Динамо») — 33

2. М. Маркевич («Дніпро») — 29

3. Ю. Вернидуб («Зоря») — 7

2015/16

1. С. Ребров («Динамо») — 24

2. М. Луческу («Шахтар») — 21

3. М. Маркевич («Дніпро») — 17

4. Ю. Вернидуб («Зоря») — 9

5. В. Шаран («Олександрія») — 7

2016/17

1. П. Фонсека («Шахтар»)

2. Д. Михайленко («Дніпро»)

3. Ю. Вернидуб («Зоря»)

4. Р. Санжар («Олімпік»)

5. С. Ребров («Динамо»)

6. В. Шаран («Олександрія»)

7. Л. Кучук («Сталь» К-е)

2017/18

1. О. Хацкевич («Динамо»)

2. П. Фонсека («Шахтар»)

3. В. Сачко («Ворскла»)

4. Ю. Вернидуб («Зоря»)

5. В. Шаран («Олександрія»)

6. О. Бойчишин («Карпати»)

7. О. Бабич («Чорноморець» + «Маріуполь»)

8. Ю. Вірт («Верес»)

9. О. Дулуб («Чорноморець»)

10. К. Фролов («Чорноморець»)

2018/19

1. П. Фонсека («Шахтар») — 28

2. В. Шаран («Олександрія») — 14

3. О. Хацкевич («Динамо») — 12

2019/20

1. В. Скрипник («Зоря») – 25

2. Л. Каштру («Шахтар») – 18

3. О. Рябоконь («Десна») – 14

Цікаві факти

загальна кількість тренерів-переможців — 14;
найчастіше приз вигравав Мірча Луческу — 8 разів;
загальна кількість команд-переможниць — 7;
найчастіше лауреатами ставали представники київського «Динамо» — 12 разів.

Тренер року в Україні, газета «Український футбол»

Тренер року в Україні — щорічна футбольна нагорода, котра у 2002—2015 роках присуджувалася газетою «Український футбол». Приз міг отримати будь-який наставник, котрий працював протягом року в Україні. На відміну від нагороди «Тренер сезону», серед номінантів мали право з'являтися наставники різних збірних України. За умовами конкурсу, при виборі лауреата не мало значення громадянство.

2002

1. В. Грозний («Арсенал» К) — 615 (131+92+38)[1]

2. Є. Кучеревський («Дніпро») — 526 (85+110+51)

3. О. Михайличенко («Динамо» К) — 243 (40+36+51)

Інші претенденти

4. В. Кварцяний («Волинь») — 111 (5+20+56)

5. С. Альтман («Металург» Д) — 95 (11+10+42)

6. В. Яремченко («Шахтар» Д) — 51 (7+8+14)

7. В. Прокопенко («Динамо», Росія) — 48 (9+767)

8. Л. Буряк (збірна України) — 27 (3-4-10)

9. М. Фоменко («Металіст») — 19 (3-2-6)

10. П. Яковенко (молодіжна та юнацька збірні України) — 15 (3+2+2)

11. М. Павлов («Металург» М) — 13 (0+3+7)

12. П. Слободян («Оболонь») — 9 (0+3+3)

13. О. Іщенко («Кривбасс») — 8 (1+1+3)

14. А. Заяев («Таврія») — 6 (1+1+1)

15. М. Маркевич («Карпати»; «Анжі», Росія) — 4 (1+0+1)

16. О. Таран («Металург» З) — 4 (0+0+4)

17. А. Крощенко (молодіжна та юнацька збірні України) — 2 (0+1+0)

18-21. В. Козеренко (збірна України) — 1 (0+0+1)

18-21. Лазоренко («Рось», «Десна») — 1 (0+0+1)

18-21. І. Надєїн («Кривбас», «Металург» З) — 1 (0+0+1)

18-21. М. Федоренко («Шахтар-2» Д) — 1 (0+0+1)

2003

1. Є. Кучеревський («Дніпро») — 758[2]

2. О. Михайличенко («Динамо» К) — 412

3. С. Альтман («Чорноморець») — 368

Інші претенденти
4. В. Грозний («Арсенал» К) — 77 5. О. Протасов («Олімпіакос», Греція) — 34 6. В. Прокопенко («Динамо» Москва, Росія) — 3 7. О. Блохін (збірна України) — 1

2005

1. О. Блохін (збірна України) — 1375 (436+24+19)[3]

2. С. Альтман («Чорноморець») — 557 (39+160+120)

3. А. Дем'яненко («Динамо» К) — 481 (48+131+75)

Інші претенденти

4. В. Кварцяний («Волинь») — 261 (13+64+94)

5. Є. Кучеревський («Дніпро») — 188 (20+47+34)

6. М. Маркевич («Металіст») — 161 (11+43+42)

7. Г. Литовченко (ФК «Харків») — 136 (4+26+72)

8. О. Михайличенко (молодіжна збірна України) — 86 (0+30+26)

9. О. Севидов («Металург» Д) — 46 (2+11+18)

10. О. Протасов («Стяуа», Румунія) — 45 (2+15+9)

2006

1. О. Блохін (збірна України) — 421 (134+8+3)[4]

2. О. Заваров («Арсенал» К) — 172 (19+39+37)

3. О. Протасов («Дніпро») — 152 (12+40+36)

2010

1. М. Маркевич («Металіст») — 235[5]

2. П. Яковенко (молодіжна збірна України) — 161

3. В. Кварцяний («Волинь») — 77

2011

1. М. Маркевич («Металіст») — 163 (38+19+11)[6]

2. Н. Павлов («Ворскла») — 127 (22+22+17)

3. Ю. Максимов («Кривбас») — 79 (7+17+24)

Інші претенденти
4. М. Луческу («Шахтар» Д) — 68 (14+8+10) 5. Ю. Сьомін («Динамо» К) — 65 (9+15+8) 6. О. Блохін (збірна України) — 41 (8+3+11) 7. Л. Кучук («Арсенал» К) — 29 (0+9+11) 8. В. Кварцяний («Волинь») — 19 (1+4+8) 9. В. Шаран («Олександрія») — 9 (1+3+0)

2012

1. М. Луческу («Шахтар» Д) — 336 (91+24+9)[7]

2. Х. Рамос («Дніпро») — 180 (20+44+32)

3. М. Маркевич («Металіст») — 146 (11+42+29)

Інші претенденти

4. О. Блохін (збірна України, «Динамо» К) — 71 (15+9+8)

5. Л. Кучук («Арсенал» К) — 58 (2+12+28)

6. Р. Григорчук («Чорноморець») — 51 (3+11+20)

7. М. Павлов («Ворскла», «Іллічівець») — 36 (3+5+17)

8. А. Волобуєв («Сталь» А) — 16 (3+2+3)

9. О. Севидов («Говерла») — 6 (0+1+4)

2013

1. М. Фоменко (збірна України) — 373 (106+24+7)[8][9]

2. Р. Григорчук («Чорноморець») — 208 (22+48+46)

3. М. Маркевич («Металіст») — 151 (15+37+32)

Інші претенденти

4. Х. Рамос («Дніпро») — 57 (2+15+21)

5. М. Луческу («Шахтар» Д) — 54 (3+17+11)

6. В. Сачко («Ворскла») — 28 (1+4+17)

7. О. Блохін («Динамо» К) — 9 (1+2+2)

8. М. Павлов («Іллічівець») — 7 (0+1+5)

9. О. Севидов («Говерла», «Карпати») — 7 (0+1+5)

10. В. Кварцяний («Волинь») — 6 (0+1+4)

2014

1. С. Ребров («Динамо» К) — 190 (37+29+21)[10]

2. Ю. Вернидуб («Зоря») — 126 (20+25+16)

3. М. Фоменко (збірна України) — 68 (14+9+8)

Інші претенденти

4. М. Луческу («Шахтар» Д) — 66 (13+11+5)

5. М. Маркевич («Дніпро») — 58 (7+12+13)

6. Р. Григорчук («Чорноморець» О) — 52 (8+6+16)

7. Р. Санжар («Олімпік» Д) — 51 (7+6+18)

8. В. Сачко («Ворскла») — 45 (3+14+8)

9. С. Ковалець (молодіжна збірна України) — 38 (6+6+8)

10. В. Скрипник («Вердер») — 21 (4+2+5)

11. І. Рахаєв («Металіст») — 3 (1+0+0)

12. В. Кварцяний («Волинь») — 2 (0+0+2)

Інші лауреати звання

2004 — Олег Блохін (збірна України)[11]

2007 — Олег Протасов («Дніпро»)[11]

2008 — Мирон Маркевич («Металіст»)[11]

2009 — Мирон Маркевич («Металіст»)[11]

Цікаві факти

загальна кількість тренерів-переможців — 7;

найчастіше приз вигравав Мирон Маркевич — 4 рази;

загальна кількість команд-переможниць — 6;

найчастіше лауреатами ставали представники харківського «Металіста» та збірної України — по 4 рази.

Емблема конкурсу

Тренер року в Україні, Держкомітет фізкультури та спорту України

Тренер року в Україні — футбольна нагорода, що вручається Комітетом (із 1990-го — Державним) фізкультури та спорту України. У 1957—1993 роках приз міг отримати будь-який наставник, котрий працював в Україні. З 1994-го лауреатом може стати український тренер, попри чемпіонат, у якому він працює. З 1976-го має альтернативну офіційну назву — «Приз ім. Олега Ошенкова».

Лауреати

Рік	Тренер року (команда)
1957	Віктор Шиловський («Динамо»)
1958	Віктор Шиловський («Динамо»)
1959	Віктор Жилін («Локомотив»)
1960	В'ячеслав Соловйов («Динамо»)
1961	В'ячеслав Соловйов («Динамо»)
1962	Олег Ошенков («Шахтар»)
1963	Олег Ошенков («Шахтар»)
1964	Віктор Маслов («Динамо»)
1965	Віктор Маслов («Динамо»)
1966	Віктор Маслов («Динамо»)
1967	Віктор Маслов («Динамо»)
1968	Віктор Маслов («Динамо»)
1969	Ернест Юст («Карпати»)
1970	Ернест Юст («Карпати»)
1971	Олександр Севидов («Динамо»)
1972	Герман Зонін («Зоря»)
1973	Олег Базилевич («Шахтар»)
1974	Валерій Лобановський + Олег Базилевич («Динамо»)
1975	Валерій Лобановський + Олег Базилевич («Динамо», національна збірна СРСР)
1976	Ернест Юст («Карпати»)
1977	Валерій Лобановський («Динамо»)
1978	Володимир Сальков («Шахтар»)
1979	Віктор Носов («Шахтар»)
1980	Валерій Лобановський («Динамо»)
1981	Валерій Лобановський («Динамо»)
1982	Валерій Лобановський («Динамо», національна збірна СРСР)
1983	Володимир Ємець («Дніпро»)
1984	Володимир Ємець («Дніпро»)
1985	Валерій Лобановський («Динамо»)
1986	Валерій Лобановський («Динамо», національна збірна СРСР)
1987	Євген Кучеревський («Дніпро»)
1988	Анатолій Бишовець (олімпійська збірна СРСР)
1989	Євген Кучеревський («Дніпро»)
1990	Валерій Лобановський («Динамо», національна збірна СРСР)
1991	Віктор Прокопенко («Чорноморець»)
1992	Анатолій Заяєв («Таврія»)
1993	Михайло Фоменко («Динамо»)
1994	Леонід Буряк («Нива» Т. + «Чорноморець»)
1995	Леонід Буряк («Чорноморець»)
1996	В'ячеслав Грозний («Дніпро»)
1997	Валерій Лобановський («Динамо»)
1998	Валерій Лобановський («Динамо»)
1999	Валерій Лобановський («Динамо»)
2000	Валерій Лобановський («Динамо», національна збірна України)
2001	Віктор Прокопенко («Шахтар»)
2002	В'ячеслав Грозний («Арсенал»)
2003	Євген Кучеревський («Дніпро»)
2004	Євген Кучеревський («Дніпро»)
2005	Олег Блохін (національна збірна України)
2006	Олег Блохін (національна збірна України)
2007	Олег Протасов («Дніпро»)
2008	Мирон Маркевич («Металіст»)
2009	Микола Павлов («Ворскла»)
2010	Павло Яковенко (молодіжна збірна України)
2011	Мирон Маркевич («Металіст»)
2012	Мирон Маркевич («Металіст»)
2013	Михайло Фоменко (національна збірна України)
2014	Сергій Ребров («Динамо»)
2015	Михайло Фоменко (національна збірна України)
2016	Юрій Вернидуб («Зоря»)
2017	Юрій Вернидуб («Зоря»)
2018	Андрій Шевченко (національна збірна України)
2019	Андрій Шевченко (національна збірна України)
2020	Сергій Ребров («Ференцварош» Угорщина)

Цікаві факти

загальна кількість тренерів-переможців — 28;
найчастіше приз вигравав Валерій Лобановський — 13 разів;
найбільше перемог поспіль у Віктора Маслова — 5.

Багаторазові переможці

Футболіст	Кількість перемог	Роки
Валерій Лобановський	13	1974, 1975, 1977, 1980, 1981, 1982, 1985, 1986, 1990, 1997, 1998, 1999, 2000
Віктор Маслов	5	1964, 1965, 1966, 1967, 1968
Євген Кучеревський	4	1987, 1989, 2003, 2004
Ернест Юст	3	1969, 1970, 1976
Олег Базилевич	3	1973, 1974, 1975
Михайло Фоменко	3	1993, 2013, 2015
Мирон Маркевич	3	2008, 2011, 2012

Див. також

Примітки

Грозный признан лучшим тренером Украины
Кучеревский — лучший тренер Украины
Олег Блохин — лучший тренер Украины в 2005 году
Блохин — лучший тренер 2006 года!
Главный тренер «Металлиста» М. Маркевич признан лучшим тренером Украины 2010 г.
Маркевич — лучший тренер Украины. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
Луческу — найкращий тренер України у 2012 році
Фоменко — тренер года
Михаил Фоменко — тренер года. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
Ярмоленко, Бойко, Адріано, Ребров, Вацко — переможці референдуму «Українського футболу»
Тренери року в Україні за версією «УФ»

Джерела

Газета «Український футбол» за 1 липня 2010 року, № 94
Газета «Молодь України» за 6 червня 2012 року, № 40
Газета «Копейка» (Біла Церква) за 11 грудня 2013 року, № 50
Газета «Український футбол» за 13 грудня 2013 року, № 102 (2862)
Газета «Український футбол» за 19 грудня 2014 року, № 97 (2964)
Газета «Український футбол» за 2 серпня 2016 року, № 54 (3115)
Газета «Український футбол» за 20 грудня 2016 року, № 89-90

Посилання

Тайсон, Пятов, Супряга, Скрипник, Монзуль – лауреати сезону!

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Грозный признан лучшим тренером Украины

[2] Кучеревский — лучший тренер Украины

[3] Олег Блохин — лучший тренер Украины в 2005 году

[4] Блохин — лучший тренер 2006 года!

[5] Главный тренер «Металлиста» М. Маркевич признан лучшим тренером Украины 2010 г.

[6] Маркевич — лучший тренер Украины. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.

[7] Луческу — найкращий тренер України у 2012 році

[8] Фоменко — тренер года

[9] Михаил Фоменко — тренер года. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.

[10] Ярмоленко, Бойко, Адріано, Ребров, Вацко — переможці референдуму «Українського футболу»

[:0-11] Тренери року в Україні за версією «УФ»