Трихінела

Перший трихінелескоп, який було створено 1847 року для виявлення личинок трихінел у м'язах тварин. Являє собою по суті велику лупу із збільшенням зображення в 8 разів.

Копуляція різностатевих черв'яків відбувається в просвіті тонкого кишечнику дефінітивного хазяїна. Ембріональний розвиток і вилуплення личинок із яйця відбувається в статевих шляхах самиці (яйцеживонародження). Самиці трихінел укорінюють передній кінець тіла в кишковий епітелій і народжують 1-2 тисячі личинок, які активно мігрують через кровоносні і лімфатичні судини по всьому тілу господаря. Виживають лише ті личинки, які потрапляли в поперечно-смугасті м'язи з гарним кровопостачанням (жувальні, окорухові м'язи, м'язи діафрагми). Там вони функціонуючим лише на цій стадії стилетом руйнують м'язову тканину і спричинюють формування господарем навколо них капсули веретеноподібної форми. Згодом капсула просочується вапном, однак обмін речовиною між паразитом і господарем не припиняється. Ця стадія (м'язова трихіна) може існувати кілька років. Зараженість м'язів личинками трихінел може досягати 15 тисяч на кілограм тканини. Для замикання життєвого циклу необхідно, щоб м'язи господаря з'їв інший ссавець. При попаданні в тонкий кишечник протягом декількох днів трихінела зазнає чотири линьки, досягаючи статевої зрілості. Таким чином, для розвитку одного покоління необхідна зміна хазяїна, який послідовно виступає в ролі остаточного для батьківських форм та проміжного — для дочірніх.

• Гельмінти
• Гельмінтози
• Трихінельоз

• Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.). — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)
• Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. К. 1940, 2-е видання — 1947 р., Держмедвидав УРСР, тираж 10 000, 392 с.;
• А. М. Бронштейн, А. К. Токмалаев. Паразитарные болезни человека: Протозоозы и гельминтозы. — Москва: Издательство Российского университета дружбы народов, 2004. — 206 с. (рос.)