Трихінела

Трихінела (лат. Trichinella — волосяний; застаріле — Трихіна) рід паразитичних круглих червів, збудників трихінельозу. Личинки трихінели потрапляють у поперечно-смугасті м'язи людини або інших ссавців, де вкриваються щільною оболонкою (інкапсулюються).

?
Трихінела

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Нематоди (Nematoda)
Клас: Аденофори (Adenophorea)
Ряд: Trichurida
Родина: Trichinellidae
Рід: Trichinella
Railliet, 1895
Види

Trichinella britovi
Trichinella murrelli
Trichinella nativa
Trichinella nelsoni
Trichinella papuae
Trichinella pseudospiralis
Trichinella spiralis
Trichinella zimbabwensis

Посилання
Вікісховище: Trichinosis
Віківиди: Trichinella
EOL: 2926811
NCBI: 6333

Життєвий цикл

Перший трихінелескоп, який було створено 1847 року для виявлення личинок трихінел у м'язах тварин. Являє собою по суті велику лупу із збільшенням зображення в 8 разів.

Копуляція різностатевих черв'яків відбувається в просвіті тонкого кишечнику дефінітивного хазяїна. Ембріональний розвиток і вилуплення личинок із яйця відбувається в статевих шляхах самиці (яйцеживонародження). Самиці трихінел укорінюють передній кінець тіла в кишковий епітелій і народжують 1-2 тисячі личинок, які активно мігрують через кровоносні і лімфатичні судини по всьому тілу господаря. Виживають лише ті личинки, які потрапляли в поперечно-смугасті м'язи з гарним кровопостачанням (жувальні, окорухові м'язи, м'язи діафрагми). Там вони функціонуючим лише на цій стадії стилетом руйнують м'язову тканину і спричинюють формування господарем навколо них капсули веретеноподібної форми. Згодом капсула просочується вапном, однак обмін речовиною між паразитом і господарем не припиняється. Ця стадія (м'язова трихіна) може існувати кілька років. Зараженість м'язів личинками трихінел може досягати 15 тисяч на кілограм тканини. Для замикання життєвого циклу необхідно, щоб м'язи господаря з'їв інший ссавець. При попаданні в тонкий кишечник протягом декількох днів трихінела зазнає чотири линьки, досягаючи статевої зрілості. Таким чином, для розвитку одного покоління необхідна зміна хазяїна, який послідовно виступає в ролі остаточного для батьківських форм та проміжного — для дочірніх.

Див. також

Джерела

  • Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.). — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)
  • Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. К. 1940, 2-е видання — 1947 р., Держмедвидав УРСР, тираж 10 000, 392 с.;
  • А. М. Бронштейн, А. К. Токмалаев. Паразитарные болезни человека: Протозоозы и гельминтозы. — Москва: Издательство Российского университета дружбы народов, 2004. — 206 с. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.