Тріо Маренич

Тріо Маренич — український музичний колектив, що виконував пісні в народному стилі в основному українською мовою[1]. У репертуарі гурту були як народні, так і авторські пісні, в тому числі власні твори. Багато з народних пісень були аранжовані учасниками групи, в основному Антоніною Маренич. Найбільшу популярність група набула в СРСР наприкінці 1970-х1980-х роках. Гурт розпався 2004 року, його учасники згодом почали сольні кар'єри. Склад: Валерій Маренич, Антоніна Маренич (Сухорукова), Світлана Маренич (Сухорукова). Антоніна — сестра Світлани і дружина Валерія.

Маренич
Основна інформація
Жанр Народні пісні
Роки 19732004
Країна Україна
Місто Луцьк
Склад Валерій Маренич
Антоніна Маренич (Сухорукова)
Світлана Маренич (Сухорукова)

Історія

Валерій Маренич родом із Кривого Рогу. Антоніна і Світлана Сухорукови народилися і виросли в місті Куйбишеві (нині Самара). Антоніна, яка єдина з усього колективу мала вищу музичну освіту, починала співочу кар'єру в московському естрадному оркестрі Юрія Саульского «ВІА-66». 1971 року удвох з Валерієм Мареничем вони організували співочий дует, куди згодом підключили і сестру Антоніни Світлану. Жили учасники групи утрьох в однокімнатній квартирі в Луцьку.

1971 року гурт зайняв перше місце на огляді ВІА в Харкові.

Вперше на телеекрани України «Тріо Мареничів» потрапили 1978 року і дуже швидко завоювали популярність спочатку в Україні, а потім і в усьому Радянському Союзі.

З цього часу в репертуарі групи залишилися тільки україномовні пісні «Сиджу я край віконечка», «Посилала мене мати», «Ой, у гаю при Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой, під вишнею …», «Тиша навкруги», «Чом ти не прийшов?» та інші.

1979 року фірма «Мелодія» записала їхню першу платівку, а Укртелефільм зробив її телеверсію.

Подальший спад популярності групи та зникнення з теле- та радіоефіру пояснюють суперечками учасників групи з урядовцями Міністерства культури, які заборонили тріо виступати за межами Волинської області.

Серед причин цих суперечок називають відмову групи давати концерти на стадіонах, виконувати радянські патріотичні пісні, спроби виконувати пісні січових стрільців. Так чи інакше, про групу практично не було чути аж до 1994 року, коли «Тріо Мареничів» дали великий концерт у київському палаці «Україна».

З того часу тріо випустило кілька дисків своїх старих та нових пісень, а наприкінці 2004 року розпалося[2].

Валерій Маренич іноді виступає сольно, випустив диски «Пісні Волинських авторів» і «Ген, на узліссі хрест мовчить…». Антоніна також виступає сама, залучаючи до своєї концертної діяльності сестру Світлану, яка нині живе в Італії.

8 лютого 2003 р. кожному з учасників тріо присвоєно звання «народний артист України» (Указ Президента України від 8 лютого 2003 року № 96)

Склад

Дискографія

Зовнішні аудіофайли
Тріо Мареничів 1988, «Ой у гаю при Дунаю»

Фільмографія

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.