Туапсе

• 1829 — узбережжя відходить до Російської імперії по Адріанопольському мирному договору.
• 1838 — будівництво укріплення Вельямінівське (в честь генерала О. А. Вельяминова (1785—1838), в рамках Чорноморської укріпленої берегової лінії (через рік зруйновано шапсугами, відновлено).
• 1853 — в умовах Кримської війни росіяни змушені залишити укріплення, попередньо зруйнувавши його.
• 1857 — облаштування османської бази, яка постачала адигам зброю.
• 1859 — морський десант під командуванням майора Левашова руйнує османську базу.
• 1864 — загін генерала Геймана дійшов до Туапсе і опанував руїнами форту Вельяміновського.
• 1864 — депортація адигів (шапсугів, убихів тощо) до Османської імперії (див. Кавказьке мухаджирство). Район Туапсе — головний пункт морської евакуації.
• 1864 — початок заселення узбережжя російськими громадянами. У поселенні поселяються росіяни, вірмени, греки тощо.
• 1867 — будівництво маяка на мисі Кадош (в межах міста).
• 1875 — заснування цивільного поселення — Вельяміновський посад.
• 1895 — до поселення прокладено шосейні дороги «Новоросійськ—Сухум» і «Майкоп—Туапсе».
• 1896 — початок будівництва морського порту.
• 1897 — перейменування в посад Туапсе, окружний центр Чорноморської губернії.
• 1916 — посад отримав статус міста, проведена залізниця «Армавир—Туапсе».

1917—1920 під час Російської громадянської війни місто кілька разів переходить з рук в руки, було дуже зруйновано. Він належав Кубанській народній республіці, Грузинській демократичній республіці, Півдню Росії.

• 1928 — закінчення будівництва нафтопроводу Грозний — Туапсе за проектом академіка В. Г. Шухова, нафтопереробний завод і нафтовий пірс в морському порту.
• 1933 — порт Туапсе набуває Всесоюзне значення.
• 1937 В складі Краснодарського краю.
• Жовтень 1941 — почалося будівництво Агойського аеродрому (за 8 км від центру міста); створено Туапсинська військово-морська база під командуванням контр-адмірала Жукова Г. В.
• Під час Німецько-радянської війни місто дуже зруйновано. Згодом місто нагороджено орденом Вітчизняної війни II ступеня (травень 1981), орденом Вітчизняної війни I ступеня (травень 1985). В 1943 місто почало відновлюватися. Збитки, завдані Туапсе в цінах 1943 становили понад 22 мільйонів. Повністю зруйновано 309 будинків, 719 вимагали капітального ремонту.
• Наприкінці 1943у введено 2840 м²; житла, відновлені депо, електростанція, хлібозавод, м'ясокомбінат, фруктоварний і рибний завод.
• 1947 — почав працювати відновлений машинобудівний завод. Під керівництвом відомого архітектора А. В.Щусева розроблено генеральний план реконструкції Туапсе.
• 1949 — повернувся з евакуації нафтопереробний завод і дав першу продукцію.
• 1956 — введена в дію I черга Палацу культури моряків, відновлено стадіон «Водник», з Туапсе в Сочі прийшов перший пробний електровоз.
• До 1970, введено в дію хлібозавод, броварня, винарня, м'ясокомбінат, взуттєва фабрика. Реконструюється судноремонтний завод та морської порт. На південному молу будується нафтоналивні причали, станція очищення баластових вод, побудований новий пасажирський причал, реконструюється нафтопірс і широкий мол.