Туризм у Республіці Сербській

Туристичний потенціал Республіки Сербської значний завдяки наявності багатих природних ресурсів і визначних пам'яток. У країні розвинені гірський туризм, спа-туризм, релігійний, пригодницький і екологічний туризм. Кліматичні умови варіюються від середземноморських на півдні Герцеговини до помірно континентальних, які переважають на півночі країни.

Природні пам'ятки

Виділяються альпійські гори: Зеленгора, Трескавиця, Яхорина, Романія, а також Грмеч, Козара, Озрен і багато інших з багатими лісами і дичиною. Для зимових видів спорту найбільше придатна гора Яхорина, на якій 1984 року проходили змагання зимових Олімпійських ігор. У передгір'ях Посавини і Семберії розташовуються родючі землі, а в Лієвче-Полі, Підкозар'ї і Підгрмечі переважають карстові утворення. Найбурхливішими є річки Уна, Сана, Врбас, Укрина, Дрина і Тара, багаті рибою[1].

Історія цього регіону простежується з давньоримських часів і першого слов'янського населення аж до XX століття, вона залишила величезну кількість культурно-історичних пам'яток усіх народів, що проживали тут раніше. В самому серці Кра́їни знаходиться гора Козара, біля якої течуть Уна, Сана, Сава і Врбас. Козара багата різноманітною звіриною: оленями, кабанами, лисицею, кроликами, фазанами, дикими качками і куріпками, які зимують у цій частині Балкан. На вершині гори знаходиться меморіал Мраковиця в пам'ять про жертви воєн. Хвойні ліси поєднуються тут з листяними, пасовища багаті різними ресурсами і простягаються до підніжжя в Підкозар'ї.

В Республіці Сербській є національний парк «Сутьєска», в якому росте Перучиця — тисячолітній ліс площею 1291 га[2][3][4]. Парк названо на честь однойменної річки, що протікає по горах Зеленгора, Лелія (гора), Маглич і Волуйка.

На березі Сутьєски стоїть місто Тьєнтиште з сучасним мотелем, спортивно-рекреаційним центром, штучним озером, яке відвідують багато туристів. Найбільшим містом у республіці є Баня-Лука — адміністративний, економічний та освітній центр, що стоїть на річці Врбас і відомий завдяки своїм віковим алеям. У Баня-Луці виробляють відомий на Балканах сир, фортеця Кастел є найстарішою пам'яткою архітектури в місті. В долині річки Сани в Підкозар'ї знаходиться місто Прієдор. Якщо рухатися на схід з Баня-Луки через Добой, транспортний вузол Республіки Сербської, то звідти можна рухаючись до Брчко потрапити в Бієліну: головне місто Семберії, економічний і сільськогосподарський центр цієї області. На півдні Республіки Сербської через Зворник, що знаходиться на річці Дрині, а потім Східне Сараєво і Фочу, можна потрапити в місто Требинє на півдні країни. Біля міста Србац знаходиться унікальний в країні пташиний заповідник Бардача.

В даний час гарячі джерела є санаторно-оздоровчими центрами, забезпеченими новітнім діагностичним та технічним обладнанням. Найвідоміші Баня-Вручиця, Баня-Дворови, Баня-Губер, Баня-Лакташі, Баня-Слатіна, Баня-Кулаші, Баня-Лешляни, Баня-Млечаниця і Вишеградська-Баня. Поряд з Баня-Лукою розташовуються джерела Лакташі, Слатіна, Српске-Топліце (раніше Шехер), відомі завдяки здатності відновлювати здоров'я людей, які перенесли захворювання серцево-судинної системи. Статус цих джерел підтверджений Всесвітньою організацією охорони здоров'я. На околиці Теслича знаходиться Баня-Вручиця, в комплекс якої входять готелі «Кадріял», «Посавина», «Герцеговина», «Країна» і «Сербія». Термальні води корисні для лікування захворювань серцево-судинної, центральної нервової, травної систем, а також для спорту та активного відпочинку. На околиці Вишеграду знаходиться джерело Віліна-Влас, у Сребрениці — Губер, у Прняворі — Кулаші, в Підкозар'ї — Млечаниця.

Головні визначні пам'ятки Герцеговини — це церкви і монастирі, що мають статус національних святинь та пам'яток культури. Монастир Тврдош, побудований у XV столітті, а також монастир Добричево (XV століття) і монастир Ловниця біля Шековичів (XIII століття) чудово збереглися до наших днів.

Статистика

Туристи за роками

Рік Всього туристів Внутрішні Іноземні
2006 191 934 118 997 72 937
2007[5] 222 729 132 057 90 672
2008 241 145 139 961 101 184
2009[6] 226 957 133 047 93 910
2010 236 286 141 201 95 085
2011 237 794 140 405 97 389
2012 241 214 139 239 101 975
2013 253 653 140 886 112 767
2014[7] 260 160 141 898 118 262
2015 294 781 158 571 136 210
2016[8] 323 908 166 063 157 845

Іноземні туристи

Туристи 2016 року за країнами:

Місце Країна Туристи
1 Сербія45 209
2 Хорватія19 594
3 Словенія16 701
4 Туреччина16 375
5 Австрія5 564
6 Чорногорія5 527
7 Італія4 898
8 Німеччина4 754
9 Південна Корея3 217
10 Швейцарія і  Ліхтенштейн2 253
Інші[9]33 753

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Туризам у Српској, Приступљено 14. 8. 2015.
  2. Стање прашума Лом и Јањ у другој половини -{XX}- вијека[недоступне посилання з Июнь 2019], Приступљено 23. 4. 2013.
  3. ПРЕГЛЕД ФЛОРЕ ПРАШУМСКОГ РЕЗЕРВАТА «ЛОМ»[недоступне посилання з Июнь 2019], Приступљено 23. 4. 2013.
  4. Презентација општине Дринић, Приступљено 23. 4. 2013.
  5. 2007-2011 статистика. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  6. 2009-2013 статистика
  7. 2011-2015 статистика
  8. 2016 статистика
  9. Статистика 2016

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.