Вишеград (Боснія і Герцеговина)
Вишеград (босн. Višegrad, серб. Вишеград) — місто та муніципалітет у Республіці Сербській (Боснія і Герцеговина). Місто стоїть на Дрині, на шляху з Горажде і Устіпрачі в сербське місто Ужице. Неподалік від міста знаходиться гора Варда.
Вишеград босн. Višegrad, серб. Вишеград | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
![]() Вишеград | ||||
Основні дані | ||||
43°46′58″ пн. ш. 19°17′28″ сх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
Регіон | Республіка Сербська, Громада Вишеград | |||
Столиця для | Вишеград (municipality of the Republika Srpska) | |||
Засновано | 1407 | |||
Площа | 1,91 км² | |||
Населення | 5869[1] мешканців (2013 рік) | |||
Висота НРМ | 299 м | |||
Водойма | Дрина, Rzavd, Dobrun Monasteryd | |||
Телефонний код | (387) 58 | |||
Часовий пояс | UTC+1 | |||
GeoNames | 3294772 | |||
OSM | ↑2528287 ·R (Вишеград) | |||
Поштові індекси | 73240 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Славіша Мішкович | |||
Вебсайт | visegradturizam.com | |||
Мапа | ||||
![]() | ||||
![]() ![]() Вишеград Вишеград (Боснія і Герцеговина) | ||||
| ||||
| ||||
![]() |
Після війни за Дейтонськими угодами Вишеград увійшов до складу Республіки Сербської. Зараз це місце приваблює багатьох туристів. У місті є футбольний клуб «Дрина Вишеград».
Чисельність населення міста за переписом 2013 року склала 5 869 осіб, громади — 11 774 чоловік[1] (в 1991 році — 21 199 осіб).
Географія
Вишеград знаходиться на річці Дрина, частині географічної області Подрин'є. Це також є частиною історичної області Старі Влах; околиці міста історично називалися «Вишеградскi Старі Влах»,[2][3] етнографічного регіону[4], у якому населення було ближче до Ужице (на сербському боці річки Дрина), ніж навколишніх поселень.
Історія
Середньовіччя
У Середньовіччі, вся область де тепер находиться Вишеград стала частиною Сербської імперії, у часи Стефана Неманя. У середині 14-го століття він був під владою сербського жупана Ніколи Алтамоновича. Тоді ці землі були зайняті боснійським королем Твртко I і ввійшло в Боснійське королівство. Під час правління сербського імператора Стефана Душана (1331—1355), жупан Прібіл обіймав цю область. Прібіл нібито заснував монастир Добрун між 1340 і 1343 роками. Сини Прібіла продовжували розбудовувати монастирський комплекс, розфарбували зовнішній притвор і скарбницю в північній стороні в 1383 році. Згідно турецьким джерелам, в 1454 році, місто було завойоване Османською імперією на чолі з Осман-паша. Вишеград залишався під владою Османської імперії, до Берлінського конгресу (1878), коли Австро-Угорщина взяла під свій контроль Боснію і Герцеговину.
Османський період
Міст Мехмеда-паші Соколовича збудований у 1571—1577 роках за наказом великого візира Османської імперії Мехмеда-паші Соколовича (боснійського серба за походженням) на початку шляху, що сполучав Боснію зі Стамбулом (відомого як Цареградська джада або Шлях до імператорського міста). Автор проекту — видатний османський архітектор Сінан.
У 1875 році, серби з району між Вишеградом і Нові-Пазар повстали і створили ополчення, яке в 1876 році воювало на Ібарі[5].
Визначні місця
- Міст Мехмеда-паші Соколовича. Міст занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, про нього написано роман «Міст на Дрині» Іво Андрича , нобелівського лауреата з літератури.
- Меморіал Іво Андрича.
Визначні особи міста
- Мехмед Баждаревич (1960) — югославський та боснійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, футбольний тренер
- Неджат Бранкович (1962) — прем'єрміністр Федерації Боснія і Герцеговина
- Саша Станішич (1978) — німецький письменник боснійського походження
- Іво Андрич (1892—1975) — письменник, виріс у Вишеграді
Галерея
- Вид на місто з гори Град
- Мечеть у Вишеграді
- Водосховище на Дрині
- Універмаг в центрі міста
- Дім культури
Панорама

Примітки
- Попис становништва, домаћинстава и станова у Босни и Херцеговини 2013 на територији Републике Српске — Прелиминарни резултати, Републички завод за статистику, Бања Лука, 2013. Архів оригіналу за 24 січня 2014. Процитовано 6 червня 2015.
- Biblioteka Nasi Krajevi 4. 1963. с. 16–22.
- Petar Vlahović (2004). Serbia: the country, people, life, customs. Ethnographic Museum. с. 31. ISBN 978-86-7891-031-9.
- Etnološki pregled: Revue d'ethnologie. 12-14. 1974. с. 83.
- Gale Stokes (1990). Politics as development: the emergence of political parties in nineteenth century Serbia. Duke University Press. с. 335.