Туризм у Словаччині

У 2016-му році Словаччину відвідало більше ніж 4,6 млн осіб і найпривабливішими для туристів місцями стали столиця Братислава і Високі Татри. Більшість туристів приїжджали з Чехії (близько 26 %), Польщі (15 %) і Німеччини (11 %).

2015 Країна Кількість  Чехія 509,700  Польща 168,358  Німеччина 158,857  Австрія 81,589  Угорщина 69,563  Велика Британія 64,891  Італія 59,294  Україна 51,591  США 40,553  Франція 37,401[1]

2014 Країна Кількість  Чехія 436,699  Польща 158,250  Німеччина 138,444  Австрія 66,582  Угорщина 58,050  Україна 55,185  Італія 48,994  Велика Британія 44,107  Росія 41,137  Франція 33,130[1]

2013 Країна Кількість  Чехія 492,713  Польща 167,751  Німеччина 153,814  Україна 79,988  Австрія 73,862  Угорщина 68,832  Росія 54,471  Італія 53,960  Велика Британія 50,255  Франція 35,831[1]

Туризм у Словаччині почав розвиватися ще в середині 19-го століття, коли мандрівники з різних країн почали цікавитися та відвідувати Високі Татри і Низькі Татри. У кінці 19-го століття були побудовані перші будинки, в яких могли розміщуватися туристи. Кількість туристів неухильно починає зростати. Цей розвиток прискорився у 1918-му році з появою на мапі світу Чехословаччини. Вже у 1926 році Чехословаччину відвідали 546000 тисяч вітчизняних і 82000 тисячі іноземних туристів. У часи Другої світової війни туристична галузь сповільнилася. Після війни у Чехословаччину починають надходити інвестиції, які сприяли створенню нових туристичних об'єктів і побудови інфраструктури. У 1989 році у Чехословаччині вже функціонували 389 готелів, 17 мотелів, 200 гуртожитків, 82 кемпінги, 130 котеджних таборів. Велика кількість рекреаційних об'єктів була доручена громадським організаціям, заводам і підприємствам, які почали розвивати організовані туристичні поїздки.

Після падіння комуністичного режиму у 1989 році та поділу Чехословаччини 1 січня 1993 року на дві суверенні держави: західна половина (масив Богемія) стала Чеською Республікою, а східна половина (піднесена зона разом з горами Татрами) — Словацькою Республікою. З 1993 року в інфраструктуру туризму країн колишньої Чехословаччини прямували великі іноземні інвестиції, більша частина з яких припадала на Чеську Республіку, туризм у Словаччині почав адаптуватися до умов ринкової економіки. Державні об'єкти були поступово приватизовані і розпочалося будівництво нових готелів, у тому числі, за допомогою іноземного капіталу.

Після оксамитової революції 1989 року кількість туристів, що відвідали Словаччину, досягла 32,7 млн чоловік, що на 250 % більше, ніж у 1993 році. Падіння кількості іноземних туристів було викликане політичними змінами в країні. Багато туристів, переважно із західноєвропейських держав, хотіли відвідати колишню соціалістичну країну, але рівень якості туристичних послуг Словаччини не відповідав їхнім потребам. Це стало причиною зменшення кількості іноземних відвідувачів. І хоча протягом останнього десятиліття спостерігалося поступове збільшення кількості закордонних туристів, але досі показник 1989 року так і не було досягнуто.

З 1994 року цей показник доходу від туризму починає зменшуватися в середньому на 7 % на рік. Цей спад був викликаний переважно тим фактом, що Словаччина — єдина держава у Центральній Європі, яка не мала чітко виробленої централізованої туристської політики. У кінці 1990-х витрати держави на рекламно-інформаційне забезпечення туризму були набагато менші, ніж у інших країнах Центральної Європи. Ситуація змінюється тоді, коли 1 травня 2004 року Словаччина стає членом ЄС. В країну приходять інвестиції, а також допомога ЄС на розвиток туризму. Уряд розробляє довгостроковий план розвитку велоінфраструктури та велотуризму, а також стратегію впровадження конкретних заходів, які популяризуватимуть туризм. Показники відвідуваності країни починають зростати. Так вже у 2013 році Словаччину відвідало 1,3 млн іноземних туристів, що на 107,9 % більше, ніж у 2012 році. Окрім того, також було надано туристичні послуги 1,8 млн вітчизняним туристам. Частка туризму у виробництві ВВП країни у 2012 році становить 2,5 %, а у 2013 вона зростає до 2,7 %. Чисте сальдо доходів від міжнародного туризму у 2013 році становило 125,5 млн євро, що на 126,1 % більше, ніж у минулому.

Незважаючи на незначні розміри території, країна відзначається великим розмаїттям природних умов — тут чергуються найвищі у Центрально-Східній Європі гірські масиви Карпат, перлиною яких вважаються Татри, а також рівнини, серед яких найбільшою за площею є частина Середньодунайської низовини. За площею лісів країна посідає одне з перших місць у Європі. У гірських лісах водяться олені і рисі, зустрічаються вовки і ведмеді, з дрібних тварин — лисиці, білки, ласки.

Словаччина має велику кількість мінеральних джерел та численні курорти. Станом на 2007=й рік функціонувало близько 94 курортів з наявними місцями на 11 900 осіб. Щороку цифра відвідувачів коливається в межах 250—300 тисяч осіб, з яких третина припадає на іноземних відвідувачів.

Мережа курортів:

• Бальнеологічні курорти в: Бойніце, Брусно (село), Дудінце, Лучки (район Михайлівці), П'єштяни, Сліач, Тренчьянске-Теплице, Турчьянске-Теплице
• Кліматичні курорти в: Новий Смоковець, Високі Татри
• Мішані курорти: Бардіїв, Чиж, Раецке-Теплице

З античних часів на території сучасної Словаччини збереглися залишки давньоримських будівель. До перших архітектурних пам'яток власне словацького національного надбання можна віднести культові споруди і замки в романському стилі:

• базиліка святого Еммерама в Нітрі 1200 року;
• двоярусна капела-ротонда в містечку Скаліце, датується XII століттям;
• церква в Дражовце, XII століття;
• Бойницький замок, XI століття
• Оравський замок, XII століття, згодом був перебудований;
• церква в Дяковці, 1228 року.

Бойницький замок — найвідвідуваніше місце серед туристів

Середньовіччя залишило по собі велику кількість феодальних замків, частина з яких дійшла до нас лише у вигляді руїн, інша була перебудована на палаци в більш пізній час. У XIV—XV століттях в місцевій архітектурі, як власне і по всій Західній Європі, панувала готика:

• кафедральний собор святої Єлизавети (словац. Dóm sv. Alžbety) у Кошице, 1382—1499 роки — найбільший собор Словаччини;
• собор в Братиславі, початок будівництва XIV століття.

Пам'ятки періоду Відродження:

• ратуша в Банській Бистриці, 1510 рік;
• житлові будинки у Пряшеві, Левочі, Бардейові.

Пам'ятки періоду бароко:

• церква Трійці в Братиславі, 1717—1735 роки;
• палац примаса в Братиславі архітектора М. Гефеле, що містить риси раннього класицизму, 1778—1781 роки;
• ратуша міста Кошице, 1756 рік.

Серед споруд зведених в сучасному стилі особливо вирізняються:

• корпус Вищого технічного училища, 1964 рік;
• міст через Дунай, 1972 рік;
• готель «Київ» в Братиславі, 1974 рік

Списький Град — найбільший замок у Словаччині, пам'ятник Світової спадщини ЮНЕСКО

• Банська Штявниця
• Бардіїв
• Руїни Списького граду і пов'язані з ним пам'ятки:
  • Списький Град
  • Левоча
  • Списька Капітула
  • Спиське Подградє
• Влколинець
• Печери Агтелек і Словацький карст:
  • Добшинська крижана печера
  • Барадла-Доміца
  • Гомбасецька печера
  • Ясівська печера
  • Красногірська печера
  • Охтинська печера
• Букові праліси Карпат в Полонині
• Дерев'яні церкви словацьких Карпат

• Historické výsledky. Na Slovensku dovolenkovalo rekordné množstvo turistov (словац.)
• Basic indicators of tourism of the SR for accommodation establishments in year 2015 (англ.)
• Tretina návštevníkov slovenských kúpeľov je zo zahraničia (словац.)