Туркевич Михайло Михайлович

Миха́йло Миха́йлович Турке́вич (нар. 22 березня 1953, с. Утішків, Львівська область пом. 3 липня 2003, Сочі) український радянський альпініст. Заслужений майстер спорту СРСР з альпінізму (1982), майстер спорту міжнародного класу (1982), багаторазовий призер чемпіонатів і першостей СРСР з альпінізму й скелелазіння, багаторазовий організатор експедицій у Гімалаї.

Туркевич Михайло Михайлович
Народився 22 березня 1953(1953-03-22)
Утішків, Буський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Помер 2003
Сочі, Краснодарський край, Росія
Країна  СРСР
Діяльність рятувальник
Нагороди

Біографія

Закінчив Київський топографічний технікум[1] і Київський державний інститут фізичної культури.[2]

З 1973 року зайнявся альпінізмом.

З 1974 року працював у «ПівденНДІдіпрогаз» (Донецьк). Був головою Донецького обласного альпіністського клубу «Донбас», ініціатор будівництва альпіністської бази в Донецькій області.

4 травня 1982 року був учасником першої радянської гімалайської експедиції. У зв'язці із Сергієм Бершовим, вперше в історії підкорення Евересту, піднявся на вершину вночі.

У 1989 році бере участь у гімалайській радянській експедиції траверс-сходження на всі чотири вершин Канченджанги. 14 квітня 1989 року (в групі з І. Бершовим, В. Пастухом, Хайбуліним) здійснює сходження на Канченджангу Південну (8491м) — першопроходження в рамках підготовки траверсу всього масиву. 1 травня 1989 року (в групі з І. Бершовим) здійснює траверс-першопроходження Канченджанга Ялунг-Канг (Західна) (8505м) Канченджанга Головна (8586м) Канченджанга Середня (8478м) Канченджанга Південна (8491м). Цей траверс був пройдений за один день. За мужність і героїзм при підкоренні Канченджанги Михайло був нагороджений орденом «Дружби народів».

1990 — знову в Гімалаях, цього разу — заступником керівника експедиції «Лхоцзе-90». Завдання експедиції — сходження по неприступній південній стіні Лхоцзе — було виконано двома учасниками експедиції — Бершовим і Каратаєвим. Туркевич разом з Г. Копійкою піднялися на висоту 8250 метрів, для забезпечення підйому товаришів на вершину гори (8516 м).

У 1992 році керував українською експедицією на Еверест по Південно-Західній стіні, піднялися до висоти 8760 метрів.

В останні роки життя працював у МНС Росії. Був заступником начальника Центру підготовки рятувальників МНС Росії, проживав у Москві. Автор програми підготовки рятувальників, якою продовжують користуватися.

Випустив книги: «Поклик далеких вершин» (Донецьк, «Донбас», 1984), «Сходження» (Донецьк, «Донбас», 1987), «Рятувальні роботи» (Видавництво МНС Росії).

Помер 3 липня 2003 року у Сочі. Тіло літаком було доставлено в Москву, де було кремовано.

На скеледромі біля селища Зуївка регулярно навесні й восени донецькими альпіністами й скелелазами проводяться змагання з техніки альпінізму «Пам'яті Михайла Туркевича».

Сходження

Зробив близько 30 сходжень по маршрутах вищої категорії складності.

Участь у змаганнях

Чемпіонати СРСР по альпінізму

  • 1983 — 3 місце Далар, Цегла
  • 1984 — 1 місце Чатин (по Північній стіні)
  • 1985 — 3 місце — Вільна Корея
  • 1986 — 1 місце Ушба (Південна)

Нагороди

Нагороджений орденом «Трудового Червоного Прапора» (1982), орденом «Дружби народів» (1989).

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.