Українська пісня (панно)

«Українська пісня» (інша назва — «Народне мистецтво») — декоративне мозаїчне панно за мотивами народного мистецтва. Монументальна робота належить художникові Степанові Кириченкові.

Українська пісня
Степан Кириченко. «Українська пісня». Кольорова смальта
Степан Кириченко. «Українська пісня». Кольорова смальта
50°26′46″ пн. ш. 30°30′50″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Київ
Тип мозаїка
Дата заснування 1967
Стан потребує реставрації
Адреса Вулиця Богдана Хмельницького

Історія створення

Аптека № 1 і готель «Ермітаж», стіну якого 1967 року прикрасять панно (фото кінця 1920-х)

У 1960-х роках на розі вулиць Володимирської і Богдана Хмельницького звели панельну будівлю й нове приміщення аптеки № 1. Однак гола стіна будинку на Хмельницького, 26 (колишнього готелю «Ермітаж» 1905 року) навпроти оперного театру потребувала оздоблення. Було ухвалене рішення прикрасити її мозаїкою[1].

1967 року мозаїчне панно виконав один із яскравих представників монументалістики 1960-1970-х років, художник Степан Кириченко.

Опис

Ескіз 1967 року

Мозаїка зроблена у рамках художніх тенденцій, які панували в радянській Україні у 1960-х роках. Радянське монументальне мистецтво з одного боку проголосило себе інтернаціональним, а з іншого — використовувало для своїх потреб народні мотиви. На будівлях часто зображували людей в традиційних костюмах і з народними музичними інструментами[2].

За станом на 2019 рік, «Українська пісня» — одна з небагатьох робіт Степана Кириченка, які залишилися у вільному доступі. У рамках політики декомунізації публічний простір підлягав очищенню від тих його творів, що мали ідеологічне навантаження і прославляли тоталітарно-комуністичний режим. 2018 року закрили панно «Червоноармійці» на станції метро Палац Україна, у середині 2000-х зруйнували кінотеатр «Аврора», який прикрашала його мозаїка[3].

Врятування пам'ятки

Будинок № 26

У 2000-х роках панно почало осипатися. Ініціативна група закликала Департамент охорони культурної спадщини посприяти у збереженні панно. Як з'ясувалося, ескізів мозаїки не зберіглося. Однак фахівці визнали, що її можливо відтворити за старими фотографіями, які залишилися у Романа Кириченка, сина автора[1].

2013 року будівлю передали в оренду приватному підприємству. Але орендар не здійснив невід'ємних поліпшень будівлі.

2018 року народний депутат Сергій Лещенко зробив запит начальнику київського регіонального відділення Фонду державного майна щодо виконання орендарем зобов'язань з реставрації мозаїчного панно[4].

Оскільки роботи з відновлення так і не були проведені, 2019 року громадськість розпочала збір коштів на реставрацію. За повідомленням активіста Олега Коваля напередодні Дня незалежності України, до ініціативи приєднався футбольний клуб «Шахтар». Футболісти, дізнавшись про ініціативу киян, висловилися про готовність повністю покрити витрати на реставрацію панно[5].

Прес-служба «Шахтаря» повідомила про наміри клубу взяти активну участь у відновленні панно:

«Ідея залишити подарунок киянам за гостинність давно обговорювалася в „Шахтарі“. Панно на одній із центральних вулиць Києва буде відмінним нагадуванням. На жаль, від ідеї до втілення довелося пройти майже два роки бюрократичних процедур, але тепер уже ніщо не заважає реалізації проекту»[6].

Станом на 2021 рік, панно не відновили.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.