Палац «Україна» (станція метро)

Пала́ц «Украї́на» — 26-та станція Київського метрополітену, розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Олімпійська» і «Либідська». Відкрита 30 грудня 1984 року під назвою «Червоноармі́йська». Сучасна назва — з 2 лютого 1993 року[1].

Палац «Україна»
Оболонсько-Теремківська лінія
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Стара назва Червоноармійська
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 101,0 м
Будівництво
Дата відкриття 30 грудня 1984 року
Архітектор(и) Т. О. Целіковська, А. С. Крушинський, М. М. Альошкін
Художник(и) С. А. Кириченко, Р. С. Кириченко
Будівельник(и) Київметробуд
Транспорт
Район міста Печерський, Голосіївський
Виходи до вулиць Великої Васильківської, Володимиро-Либідської, Євгена Коновальця, Тверської, Німецької
Наземний транспорт А 5, 20
Тр 12, 91Н
Мт (міські) 507, 520, 539
Мт (приміські) 825
Інше
Час відкриття 05:35
Час закриття 00:08
Код станції 220
Оболонсько-Теремківська лінія
Легенда
ТЧ-2 «Оболонь»
ПК213+59 Героїв Дніпра
ПК201+98 Мінська
ПК190+08 Оболонь
ПК172+92 Почайна  +зал
ПК158+03 Тараса Шевченка  +M
ПК146+05 Контрактова площа +ав
ПК136+25 Поштова площа +рв
ПК122+88 Майдан Незалежності  +M
ССГ до Хрещатика
ССГ до Кловської
ПК112+75 Площа Льва Толстого  +M
ПК105+85 Олімпійська
ПК89+90 Палац «Україна»
ПК81+70 Либідська
ПК69+29 Деміївська +ав
ПК58+49 Голосіївська
ПК43+66 Васильківська
ПК28+83 Виставковий центр
ПК19+58 Іподром +ав
ПК4+64 Теремки
ПК2+50 Автовокзал «Теремки»
ПК09+20 Вулиця Дмитра Луценка
ПК010+23 Одеська
ТЧ «Теремки»

Конструкція

Конструкція станції пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: станція без колійного розвитку

Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з'єднані між собою низкою проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал за допомогою ескалаторного тунелю з тристрічковим одномаршевим ескалатором з'єднаний з підземним вестибюлем, який з'єднує з підземним переходом під Великою Васильківською вулицею. Наземний вестибюль відсутній.

Опис

Станція з вузькими пілонами. Інтер'єр станції цілком відповідає попередній назві: облицьовані червоною смальтою пілони з торцями з іржостійкої сталі, торець центрального залу з зображенням червоноармійця, колійні стіни з червоними зірками — емблемами Червоної Армії та Радянської Армії на дверцятах кабельних шаф на колійних стінах. 2015 року всі мозаїчні панно приховано[2].

На цій станції одночасно із станцією «Серпуховська» Московського метрополітену було використано експериментальну технологію освітлення на основі світловоду[3]. На жаль, ні у нас, ні у Москві, експеримент не вдався, конструкція світловоду виявилася технічно недосконалою і згодом була замінена на кільцеві світильники, що виявилися зайвими в музеї Леніна (нині «Український дім»).

Станція розташована на Великій Васильківській вулиці, радянська назва якої — «Червоноармійська» — дала станції первісну назву. Сучасна назва станції за назвою розташованого неподалік палацу мистецтв «Україна».

Пасажиропотік

Рік200920112012201320142015201620172018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу22,621,021,021,720,219,118,718,919,0

Зображення

Розклад відправлення поїздів

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Розклад відправлення поїздів в вечірній час (після 22:00) в напрямку:

Див. також

Примітки

  1. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» //4 Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.
  2. На станції метро «Палац Україна» прибрали радянську мозаїку Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine. // Вечірний Київ. — 2015. — 16 липня.
  3. Освітлення світловодом на станції метро «Серпуховська», 1980-ті роки // Сайт «Московське метро»(рос.)

Посилання

Лінії Київського метрополітену
1Святошинсько-Броварська 2Оболонсько-Теремківська 3Сирецько-Печерська 4Подільсько-Вигурівська 5Лівобережна 6Вишгородсько-Дарницька
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.