Уманський елеватор

Підприємство було створено в 1944 році внаслідок об'єднання кількох зерноскладів у реалізаційну базу хлібопродуктів.[1]

У 1960 році на підприємстві був уведений в експлуатацію цех з обробки гібридного та сортового насіння кукурудзи виробничою потужністю 1500 тонн на сезон, оснащений зерносушаркою СКП-6.

Відповідно до восьмого п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР 10 вересня 1969 року розпочав роботу зерновий елеватор місткістю 48 тис. тонн зерна, оснащений зерносушаркою ДСП-32-ОТ.[1]

У 1970 році до складу підприємства був приєднаний млин, після чого було утворене підприємство «Уманський елеватор».[1] Після завершення реконструкції млина виробничі потужності з помелу зерна було збільшено до 60 тонн борошна на добу.

Відповідно до дев'ятого п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР у 1973 році було введено в експлуатацію п'ятий силосний корпус елеватора місткістю 11,2 тис. тонн, в результаті загальний обсяг зберігання був збільшений до 59,4 тис. тонн.

Відповідно до десятого п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР у 1980 році було збудовано двоповерховий адміністративний корпус з лабораторією, ваговою, медпунктом, їдальнею та продуктовим магазином. Пізніше були введені в експлуатацію механічні майстерні, котельня, підсобне господарство, цех з виробництва круп, цех із розфасовки крупи, хлібопекарня та маслоекстракційний цех.

У 1988 році на колективі працівників елеватора спільно з Одеським технологічним інститутом харчової промисловості імені М. Ломоносова під керівництвом В. І. Алейникова було розроблено та впроваджено енергоощадну технологію сушіння зерна на шахтних зерносушарках типу ДСП-32-ОТ, що дозволило збільшити ефективність сушіння насіння кукурудзи та знизити споживання енергоносіїв.

Після проголошення незалежності України комбінат перейшов у відання Міністерства сільського господарства та продовольства України.

У березні 1995 року Верховна Рада України внесла елеватор до переліку підприємств, приватизація яких заборонена у зв'язку з їх загальнодержавним значенням.[2]

Після створення у серпні 1996 року державної акціонерної компанії «Хліб України» елеватор став дочірнім підприємством ДАК «Хліб України».[3]

У зв'язку з погашенням частини боргу ДАК «Хліб України» перед Держкомрезервом України у жовтні 2007 року було прийнято рішення передати елеватор у відання Держкомрезерву України,[4] що було виконано після набрання чинності рішенням Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2010 року.[5]

Після створення 11 серпня 2010 року Державної продовольчо-зернової корпорації України елеватора було включено до складу підприємств ДПЗКУ.[6]

Восени 2014 року на елеваторі було встановлено нові автомобільні 80-тонні ваги завдовжки 22 метри.[7]

Під час перевірки діяльності Уманського елеватора співробітниками прокуратури було встановлено, що у 2011 році на майновий комплекс підприємства вартістю понад 66 млн гривень було незаконно оформлено право приватної власності. Наприкінці вересня 2017 року господарський суд Черкаської області повернув елеватор у власність держави.[8][9]

Основними функціями підприємства є прийом, зберігання та відвантаження зернових культур (пшениці, кукурудзи, ячменю), а також насіння олійних культур (ріпаку та соняшнику).[1]

Місткість елеватора становить 88,3 тис. тонн (зокрема, елеваторна — 56 тис. тонн і складська — 32,3 тис. тонн).[1]