Уніж

У́ніж село у Коломийському районі Івано-Франківської області України. Належить до Городенківської міської громади (до 2020 належало до - Луківської сільської ради).

село Уніж
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Коломийський район
Рада Городенківська міська громада
Код КАТОТТГ UA26080030350010996
Основні дані
Засноване 1467
Населення 156
Площа 0,352 км²
Густота населення 443,18 осіб/км²
Поштовий індекс 78117
Телефонний код +380 03430
Географічні дані
Географічні координати 48°48′43″ пн. ш. 25°21′08″ сх. д.
Водойми Дністер
Місцева влада
Адреса ради 78117 Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Лука, вул. Нова, 5
Карта
Уніж
Уніж
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської области» увійшло до складу Городенківської міської громади [1]

Історія

Перша згадка про село 1448 рік, де згадується виніжський отаман Лупко[2].

На Пйотркувському сеймі 6 лютого 1533 року польський шляхтич Якуб Потоцький отримав від короля Сиґізмунда I Старого село Уніж «in fedum»[3] в Галицькій землі Руського воєводства.

1599 року, після поділу родинного майна, Стефан Потоцький — наймолодший син Якуба Потоцького — став власником Унежа.

Власником села був також канівський староста Микола Василь Потоцький. 8 листопада 1764 року ві Львові він подарував село комусь з родичів — старості глинянському Іґнацію Потоцькому (пом. 1765) або Вінцентію Потоцькому (пом. 1789).[4]

На момент виходу у світ статті про село в праці «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich» воно належало до Бучацького повіту.

Від 2008 року село стало відомим завдяки проведенню всеукраїнських фестивалів.[5]

Місцем проведення фестивалів є територія колишнього колгоспу, яка зараз має назву Кузня Уніж. Засновником кузні є громадський діяч і підприємець Владислав Кириченко.

Населення

Чисельність населення у 2001 році становила 156 осіб[6]. 100% населення назвало рідною мовою українську[7].

Див. також

Примітки

Джерела

  • Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
  • Uniż // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 810. (пол.) — S. 810. (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.