Уряд національної єдності (Угорщина)

	Nemzeti Összefogás Kormánya ; Уряд національної єдності
	маріонетковий уряд Третього Рейху
Прапор	Герб
	Девіз; Regnum Mariae Patrona Hungariae[1]; "Королівство Марії, покровительки Угорщини"
	Гімн; "Himnusz"; Гімн; "Ebredj Magyar"; Гімн угорської партії Схрещених стріл
Столиця	Будапешт
Мови	угорська
Релігії	Римо-католицька церква
Форма правління	гунґаристська тоталітарна держава
	Лідер угорської нації
- 1944-1945	Ференц Салаші
Історичний період	Друга Світова війна
- Формування уряда	16 жовтня[2]
- Ліквідовано	7 травня[3]
Валюта	Угорський пенге
Попередник	Наступник
	Королівство Угорщина (1920–1944)
Королівство Угорщина (1920—1946)
Радянська окупація Угорщини

Уряд національної єдності (угор. Nemzeti Összefogás Kormánya)[4] існував під час окупації Угорщини націонал-соціалістичною Німеччиною в період з жовтня 1944 року по травень 1945 року. Сформований ультраправою партією "Схрещені Стріли", він був створений 16 жовтня 1944 року[2][5], після того, як регент Міклош Горті був відсторонений від влади під час операції "Панцерфауст" (Unternehmen "Panzerfaust")[6].

Уряд національної єдності

Угорські офіцери у Будапешті, жовтень 1944 року

Члени Схрещених Стріл марширують у Будапешті, жовтень 1944 року

Керманич Угорської націонал-соціалістичної партії «Схрещені Стріли» Ференц Салаші став «національним лідером» (Nemzetvezető).

Угорщина мала інші національні інтереси, але мусила відволікати на себе війська Радянського Союзу. Салаші не мав іншого вибору, крім як підкоритися Німеччині.

Після антинацистського заколоту Угорщина стояла на порозі радянської окупації, тому німецькі війська знищували інфраструктуру задля призупинення наступу Червоної Армії.

В грудні 1944 року почалася Будапештська операція — 1-ша угорська армія разом із німецькими військами боронили Будапешт.

В лютому 1945 року Будапешт зайняли радянські війська.

3-тя угорська армія разом із німцями у березні 1945 року розпочали великий наступ — Frühlingserwachen (Балатонську операцію).

25 квітня 1945 року Третя угорська армія була розгромлена.

Режим Салаші був ліквідований 1945 року після капітуляції Німеччини.

Примітки

Adeleye, Gabriel G. (1999). World Dictionary of Foreign Expressions. Ed. Thomas J. Sienkewicz and James T. McDonough, Jr. Wauconda, IL: Bolchazy-Carducci Publishers, Inc. ISBN 0-86516-422-3.
Nevenkin, Kamen (2012). Take Budapest: The Struggle for Hungary, Autumn 1944. New York: The History Press. с. 53. ISBN 9780752477039. Процитовано 29 березня 2015.
Gosztonyi, Péter (1992). A Magyar Honvédség a második világháborúban (Hungarian) (вид. 2nd). Budapest: Európa Könyvkiadó. с. 275–276. ISBN 963-07-5386-3.
Nemzeti Összefogás Kormánya, Szálasi-kormány, nyilas kormány (угор.)
Gosztonyi, Péter (1992). A Magyar Honvédség a második világháborúban (Hungarian) (вид. 2nd). Budapest: Európa Könyvkiadó. с. 215. ISBN 963-07-5386-3.
The Policies of Prime Minister Kallay and the German Occupation of Hungary in March 1944 Архівовано 2011-01-09 у Wayback Machine.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Adeleye, Gabriel G. (1999). World Dictionary of Foreign Expressions. Ed. Thomas J. Sienkewicz and James T. McDonough, Jr. Wauconda, IL: Bolchazy-Carducci Publishers, Inc. ISBN 0-86516-422-3.

[nevenkin-2] Nevenkin, Kamen (2012). Take Budapest: The Struggle for Hungary, Autumn 1944. New York: The History Press. с. 53. ISBN 9780752477039. Процитовано 29 березня 2015.

[gosztonyi-3] Gosztonyi, Péter (1992). A Magyar Honvédség a második világháborúban (Hungarian) (вид. 2nd). Budapest: Európa Könyvkiadó. с. 275–276. ISBN 963-07-5386-3.

[4] Nemzeti Összefogás Kormánya, Szálasi-kormány, nyilas kormány (угор.)

[5] Gosztonyi, Péter (1992). A Magyar Honvédség a második világháborúban (Hungarian) (вид. 2nd). Budapest: Európa Könyvkiadó. с. 215. ISBN 963-07-5386-3.

[hungarian-history.hu-6] The Policies of Prime Minister Kallay and the German Occupation of Hungary in March 1944 Архівовано 2011-01-09 у Wayback Machine.