Міклош Горті

Міклош Горті; Horthy Miklós
	угор. Horthy Miklós
	Міклош Горті; Horthy Miklós
4-ий Регент Угорського королівства
	1 березня 1920 — 16 жовтня 1944
Попередник	Кароль Гусар
Наступник	Ференц Салаші
Народився	18 червня 1868; Кендереш, комітат Сольнок, Австро-Угорщина
Помер	9 лютого 1957 (88 років); Ештуріл, Португалія
Похований	Kenderesd :
Відомий як	політик, дипломат, офіцер
Країна	Угорське королівство
Національність	Угорець
Освіта	Реформатський колегіум Дебрецена (1878)
Батько	István Horthyd[1]
Мати	Paula Halassyd[1]
У шлюбі з	Маґдолна Пурґль
Діти	Іштван Горті, Miklós Horthyd[1], Paulette Horthyd[1] і Magdolna Horthyd[1]
Релігія	Кальвінізм
	Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Підпис
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Медіафайли у Вікісховищі

Мі́клош Го́рті (угор. Horthy Miklós; 18 червня 1868, Кендереш, комітат Сольнок — 9 лютого 1957, Ештуріл, Португалія) — регент Королівства Угорщина (1920—1944), віцеадмірал австро-угорського флоту (1918).

Життєпис

Нащадок кальвіністської дворянської родини з північної Трансільванії. У 14 років вступив до військово-морської академії у Фіуме (Рієці), багато років служби присвятив імператорському та королівському флоту.

1909–1914 роки — морський ад'ютант імператора Франца-Йосифа I.

Під час Першої світової війни 1914–1918 років брав участь у бойових діях, виявив себе здібним командиром у війні в Адріатиці.

14 травня 1917 р. командував австро-угорським флотом у битві при Отранто, де завдав поразки франко-італо-британській ескадрі.

З травня 1917 року — адмірал.

З січня 1918 р. — головнокомандувач австро-угорського флоту.

Правитель Угорщини

Міклош Горті в'їжджає в Будапешт у 1919 році

Міклош Горті на угорській монеті 1943 р.

Після встановлення в Угорщині комуністичної диктатури Бели Куна у травні 1919 року в Сегеді створив альтернативний уряд та організував, за підтримки Франції, контрреволюційну Національну армію.

16 листопада 1919 р. війська Горті здобули Будапешт. Міклош в'їхав у місто на білому коні на знак перемоги в громадянській війні.

У січні 1920 року — обраний членом угорського парламенту, який 1 січня проголосив Угорщину монархією. Горті призначено регентом з фактично необмеженою владою при королі Карлі.

З березня 1920 року — Глава Угорського королівства. Установив у країні авторитарно-консервативний режим, що вступив у союз з нацистською Німеччиною. У 1920—1930 роках зовнішньополітичний курс Горті спрямований на зближення з Італією та Німеччиною. За Горті в Угорщині ухвалили закони, які обмежували права євреїв, але в цілому вдалося захищати єврейську спільноту від геноциду.

15 березня 1939 р. за наказом Горті угорські війська окупували державу Карпатська Україна.

Протягом Другої світової війни стійко тримався союзу з Німеччиною, відправляв війська на Східний фронт. Але з наближенням сталінських військ до Будапешта намагався укласти сепаратний мир із державами-переможцями коаліції (подібно до того, як це зробили керівники Фінляндії та Румунії), але ці спроби були зірвані німцями, а самого Горті усунули з посади. З 16 жовтня 1944 р. перебував у Берліні під домашнім арештом.

4 травня 1945 р. у Тіролі здався американським військам. Союзницьке командування не розглядало Горті як військового злочинця і дозволило йому оселитися у Західній Європі. На запрошення португальського диктатора Антоніу Салазара Горті з родиною з 1949 р. оселився у м. Ешторілі (Португалія).

1946 року виступав на Нюрнберзькому процесі як свідок, але самого до відповідальності притягнуто не було. Пізніше разом з родиною переїхав до Португалії, де помер у похилому віці, встиг написати об'ємні мемуари.

Останні роки

1956 року вийшли друком його мемуари.

Похований в Ешторілі (Португалія).

1993 року перепохований в Угорщині, в його рідному місті Кендереш.

Нагороди

Австро-Угорщина

Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейний хрест
Пам'ятний хрест 1912/13
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- бронзова
- бронзова з мечами
Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою
Орден Залізної Корони
- 3-го класу з військовою відзнакою
- 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- 2-го класу з військовою відзнакою
- 1-го класу з військовою відзнакою і мечами
Пам'ятна відзнака Франца Йозефа 1-го класу
Військовий Хрест Карла
Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина)
Військовий орден Марії Терезії
- Лицар
- Кавалер Великого хреста
Відзнака «За 25 років служби»

Чорногорія

Орден князя Данила I 2-го класу
Ювілейна медаль 1908

Пруссія

Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Орден Червоного орла 2-го класу з мечами
Орден Корони (Пруссія) 3-го класу
Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)

Османська імперія

Угорщина

Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест
Орден Заслуг (Угорщина), кавалер Великого хреста особливого ступеня з короною Святого Іштвана і нагрудною зіркою з діамантами
Почесний знак Угорського Червоного Хреста із зіркою
Медаль «За військові заслуги» (Угорщина)
- бронзова
- бронзова з мечами
Хрест «За вислугу років» (Угорщина) 3-го, 2-го і 1-го класу (50 років)
Орден Витязя

Австрія

Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
Орден Заслуг (Австрія), велика зірка

Ватикан

Орден Золотої шпори
Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього, великий хрест

Болгарія

Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами

Фінляндія

Орден Білої троянди (Фінляндія), великий хрест
Пам'ятна медаль Зимової війни

Нагороди інших країн

Герб Горті як кавалера ордена Карлоса III.

Суверен 1-го класу (Мальтійський орден)
Орден Святого Михаїла (Баварія) 2-го класу
Орден Слона (Данія)
Орден хризантеми (Японія)
Орден Серафимів (Швеція)
Орден Карлоса III, великий хрест і ланцюг (Іспанія)
Орден Білого Орла (Польща)
Орден Вірності (Албанія), великий хрест
Орден Леопольда I, великий ланцюг (Бельгія)
Орден Корони короля Звоніміра, великий хрест (Незалежна Держава Хорватія)
Орден Мухаммеда Алі, великий хрест (Єгипет)
Орден Спасителя, великий хрест (Греція)
Орден Трьох Зірок, великий хрест з ланцюгом (Латвія)
Орден Святого Олафа, великий хрест (Норвегія)
Орден Білого Слона, великий хрест (Таїланд)
Орден Зірки Карагеоргія, великий хрест (Сербія)
Орден Заслуг (Чилі), великий хрест з ланцюгом

Примітки

Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824

Джерела

Bencsik Gábor, Horthy Miklós (a kormányzó és kora), Budapest, M. Mercurius, 2003, ISBN 9638552859 (угор.)
Dreisziger Nándor F. szerk., Hungary in the Age of Total War (1938—1948), New York, Columbia University Press, 1998 (East European Monographs, 509), ISBN 088033407X (угор.)

Література

Держалюк М. С. Горті Міклош // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 175. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Р. Л. Кривонос. Горті Міклош // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

Хорті де Надьбаняї // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Міклош Горті на монеті Угорщини

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q21401824"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q67129259|Lundy&nbsp;D.&nbsp;R.]]</i>_The_Peerage<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]</div>-1] Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824