Факультет прикладної математики та інформатики Львівського національного університету імені Івана Франка

Кафедра обчислювальної математики заснована 1960 на механіко-математичному факультеті з ініціативи ректора Львівського університету проф. М.Максимовича. Була однією з перших у колишньому СРСР і першою в західних областях України. У різні роки її очолювали: професор О.М. Костовський (1960–78); доцент А.І. Кардаш (1978–83); доцент Й.В. Людкевич (1983–91); доцент І.І. Чулик (1991–93); професор Г.Г. Цегелик (1993—2000); професор Р.С. Хапко (з 2000). На кафедрі сформувалися такі наукові напрями: діаграми та мажоранти Ньютона функцій багатьох змінних (науковий керівник професор О.Костовський); числове розв'язування граничних задач математичної фізики (науковий керівник доцент Й.В. Людкевич). Тепер на кафедрі, під керівництвом професора Р.С. Хапка, проводиться робота з розробки математичного та програмного забезпечення для ефективного розв'язування ряду практично необхідних та перспективно важливих граничних задач для рівнянь Лапласа, теплопровiдностi та телеграфного на основі методів теорії потенціалу; розв'язування задач лiнiйної алгебри, рівнянь математичної фізики i задач апроксимації.

Кафедра прикладної математики створена у 1963 році на механіко-математичному факультеті як кафедра загальної механіки та гідроаеромеханіки, 1970 перейменовано на кафедру прикладної математики. Її очолювали професор Н.П. Флейшман (1963-88), проф. Я.Г. Савула (з 1988). На кафедрі сформувався науковий напрям з проблем математичного і комп'ютерного моделювання та оптимізації фізико-механічних полів у суцільних середовищах. Цей науковий напрям базується на науковому доробку професорів Н.П. Флейшмана і Я.Г. Савули та їх учнів. Сучасний період діяльності кафедри під керівництвом професора Я.Г. Савули характеризується дослідженнями варіаційно-проекційних методів, методів скінченних та граничних елементів та їх застосуваннями до аналізу та оптимального управління фізико-механічних полів. Ведеться наукова робота в області чисельного моделювання розв'язків прикладних задач різної природи на основі гетерогенних математичних моделей та використанні гібридних схем методів скінченних та граничних елементів; в області чисельного аналізу нелінійних задач математичної фізики з застосуванням до теорії оболонок, теорії пластичності та до моделювання процесів переносу у плазмі. Наукові розробки націлені на їх використання в науці, техніці а також для моделювання в екології та медицині.

Кафедра теорії оптимальних процесів створена у 1973 році. Її очолювали: доцент З.О. Мельник (1973-75), професор М.Я. Бартіш (1975-86, 1991-2018), професор Ю.М. Щербина (1986-91), професор С.М. Шахно (з 2018). Під керівництвом професора М.Я. Бартіша на кафедрі сформувався науковий напрямок у галузі розв'язування нелінійних функціональних рівнянь і задач на екстремум. На основі розробленої загальної схеми методів типу Ньютона-Канторовича для функціональних рівнянь досліджуються нові обчислювальні методи, розгорнуті дослідження з інтервального аналізу та інтервальних методів. Проводиться робота з теорії та методів нелінійного програмування, оптимального керування, розробляються методи розв'язування нелінійної задачі про найменші квадрати, розв'язуються різні технічні та економічні задачі на основі оптимізаційних математичних моделей.

Кафедра програмування заснована у 1989 році на факультеті прикладної математики та інформатики. Її очолювали: професор М. Войтович (1989-1999), професор В.Височанський (з 1999). Колектив кафедри веде наукові дослідження в галузі математичного і програмного забезпечення обчислювальних машин і систем. Головними напрямками цих наукових досліджень є такі: розвиток числових методів для розв'язування прямих та обернених, нелінійних і некоректних задач математичної фізики теорії нелінійних та сингулярних інтегральних рівнянь; розробка та аналіз паралельних алгоритмів і програм для задач чисельного аналізу, обробки експериментальних даних, побудови систолічних структур багатопроцесорних обчислювальних систем; розробка методичних, навчальних та прикладних програмних засобів для забезпечення курсів інформатики у середній школі; аналіз та побудова алгоритмів i програм для забезпечення надійності та якості програмного забезпечення.

Кафедра інформаційних систем заснована у 1995 році. Від заснування кафедру очолює професор Г. А. Шинкаренко. Наукова проблематика кафедри охоплює питання розробки математичного та програмного забезпечення проблемно-орієнтованих систем, серед яких найбільша увага приділяється: проектуванню та програмній реалізації проекційно-сіткових схем для проведення обчислювального експерименту в еволюційних задачах взаємодії фізико-механічних полів (електромагнітних та механічних полів в піро- та п'єзоелектриках; температурних та механічних полів в пружних тілах, оболонках та рідинах; акустичної взаємодії рідин з пружними тілами та оболонками) та задачах міграції домішок в атмосфері, поверхневих, приповерхневих та ґрунтових водах; проектуванню iнформацiйно-аналiтичних та геоінформаційних систем для ведення земельного i містобудівного кадастрів, моніторингу та охорони природних ресурсів; проектуванню та побудові інформаційних систем в корпоративних мережах на базі архітектури «клієнт-сервер».

Кафедру математичного моделювання соціально-економічних процесів створено у 2000 році. Її очолювали професор Г. Г. Цегелик (2000-2017), професор П.С. Сеньо (з 2017). Наукова тематика кафедри охоплює проблеми оптимізації сучасних інформаційних технологій, математичне моделювання інформаційних, економічних і соціальних процесів, теорію некласичних мажорант і діаграм Ньютона та її використання для побудови нових чисельних методів розв'язування задач алгебри, математичного аналізу, диференціальних рівнянь та рівнянь математичної фізики.

Кафедру дискретного аналізу та інтелектуальних систем створено у 2004 році. Від заснування кафедру очолює професор М. М. Притула. На кафедрі розвиваються наукові напрями — чисельний аналіз лінійних та нелінійних динамічних систем, алгоритмізація процесів прийняття рішень. Наукові дослідження кафедри: методи інтегровності нелінійних динамічних систем на функціональних многовидах; теорія і методи нелінійного програмування; системи штучного інтелекту.