Фамінцин Олександр Сергійович
Олекса́ндр Сергі́йович Фамі́нцин (24 жовтня (5 листопада) 1841, Калуга — 24 червня (6 липня) 1896, Лігово, Російська імперія) — російський композитор, музичний критик та педагог, дослідник історії музики та музичних інструментів, перекладач. Брат Андрія Фамінцина.
| Фамінцин Олександр Сергійович | |
|---|---|
| рос. Фаминцын Александр Сергеевич | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 24 жовтня (5 листопада) 1841 |
| Місце народження |
Калуга,  Російська імперія |
| Дата смерті | 24 червня (6 липня) 1896 (54 роки) |
| Місце смерті |
Лігово, Російська імперія |
| Громадянство |
Російська імперія |
| Національність | росіянин |
| Професія | композитор, музичний критик та педагог, дослідник історії музики, перекладач |
| Освіта | Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона |
| Жанри | опера |
Життєпис
Народився в Калузі, 24 жовтня 1841 року. В 1862 закінчив природничий факультет Санкт-Петербурзького університуту. Займався музикою в Сантіса та Фогта. Продовжив навчання в Ляйпцизькій консерваторії (Гауптман, Ріхтер, Рібель, Мошелес; 1862-1864), далі у Зейфріца в Левенберзі.
Повернувшись до Санкт-Петербургу читав в консерваторії лекції з історії музики та естетики (1865-1872). Був секретарем Імператорського російського музичного товариства (1870-1880). З кінця 1860-х до кінця 1870-х — музичний співробітник «Голосу». Редагував журнал рос. «Музыкальный сезон», також працював з такими виданнями як рос. «Музыкальный листок», рос. «Баян», рос. «Пчела», рос. «Слово», нім. «S.-Petersburger Zeitung» та ін.
Як музичний критик був прихільником класиків і запеклим супротивником „Нової російської школи“. Полеміка Володимира Стасова що до статей Фамінцина призвела навіть до судового розгляду.
В українському музикознавстів відомий як автор теорії західноєвропейського (британського) походження бандури, спростованої Гнатом Хоткевичем.
Помер 24 травня 1896 в Лігово під Санкт-Петербургом.
Доробок
Праці з історії
- Божества древнихъ славянъ. Изслѣдованіе Ал. С. Фаминцына. — Издательство «Типографія Э. Арнгольда», СПб., 1884. — 333 с.
- Божества древних славян (30-459). Скоморохи на Руси (460-666). Древнеарийские и древнесемитские элементы славян (667-723) / Сост. и отв. ред. О. А. Платонов, предисл. Е. А. Окладникова. — М.: Издательство «Институт русской цивилизации», 2014. — 727 с. — ISBN 978-5-4261-0104-3
- Серия «В поисках утраченного наследия» № 5, Издательство «Вече» . — М., 2017. — 352 с. — ISBN: 978-5-4444-5876-1
Праці з історії та теорії музики
- рос. «Разбор сочинения Шафранова: О складе народно-русской песенной речи», Санкт-Петербург, 1881
- рос. «Божества древних славян», незакінчене, 1-й випуск 1884
- рос. «Древняя индокитайская гамма в Азии и Европе», в журналі рос. «Баян», 1888, окреме видання Санкт-Петербург, 1889
- рос. «Скоморохи на Руси», Санкт-Петербург, 1889
- рос. «Гусли», історичний нарис, Санкт-Петербург, 1890, срібна медаль Академії наук
- рос. «Домра и сродные ей инструменты русского народа...» Санкт-Петербург, 1891
- рос. «Словарь русских музык. деятелей» — не закінчено
- рос. «Начатки теории музыки» Санкт-Петербург, 1895
Переклади
Музичні твори
- Опери:
- рос. «Сарданапал», Санкт-Петербург, Маріїнський театр, 1875, в наслідок неуспіху знята з репертуару, надруковано клавіраусцуг
- рос. «Уриель Акоста», 1883, рукопис
- Симфонична картина рос. «Шествие Диониса», виконувалась на концертах музичного товариства
- Твори для камерного ансамблю: 3 струнних квартети (Es-dur, F-dur та D-moll); фортепіанний квінтет
- Романси:
Джерела
- (рос.) Ріман Г. Фаминцын, Александр Сергеевич // Музыкальный словарь = нім. Musiklexikon / Переклад з німецької 5-го видання нім. Riemann Musiklexikon, доповнено російським відділенням. — Москва, 1904.
- Хоткевич Гнат. Музичні інструменти українського народу. Друга редакція / Г. М. Хоткевич ; упоряд., підг. тексту, покажч. О. О. Савчук ; післямови І. В. Мацієвського, В. Ю. Мішалова, М. Й. Хая. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2012. — 512 с. — («Слобожанський світ». Випуск 4) — ISBN 978-966-2562-29-3.