Фатєєва Наталя Миколаївна
Фатєєва Наталя Миколаївна (* 23 грудня 1934, Харків, Українська РСР) — радянська, російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1965). Народна артистка РРФСР (1980). Кавалер Ордену Пошани (1999). Нагороджена медалями. Лауреат Національної кінематографічної премії «Ніка» (2013).
Фатєєва Наталя Миколаївна | |
---|---|
Народилася |
23 грудня 1934[1] (87 років) Харків, Українська СРР, СРСР |
Країна |
СРСР Росія |
Діяльність | акторка, ведуча, телеведуча |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1958) і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського (1954) |
Знання мов | російська |
Роки активності | 1956 — тепер. час |
Партія | Солідарність, Республіканська партія Росії — Партія народної свободи, Союз правих сил і Демократичний вибір Росіїd |
У шлюбі з | Тарабаринов Леонід Семенович, Басов Володимир Павлович і Єгоров Борис Борисович |
Діти | Володимир Басов-мл. |
Нагороди | |
IMDb | ID 0268838 |
Життєпис
У 1952—1954 роках навчалася в Харківському театральному інституті.
«1952 року вступила до театрального відділення Харківського інституту мистецтв. 1953 року в Харкові відкрилось аматорське телебачення, куди запросили на пробу як дикторку Наташу. А 1955 року в Харкові почало мовлення державне телебачення, і ми обидві працювали там дикторками. Щопрада, незабаром Наташу запросили до Києва на зйомки, і вона поїхала», — згадує ветеран телерадіомовлення, піонер телеефіру Зоя Каткова.
1956 року дебютувала на кіностудії імені Олександра Довженка в ролі Тані Оленіної у фільмі «Є такий хлопець». Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1958, майстерня С. Герасимова, Т. Макарової).
У 1959—1961 роки — актриса Московського драматичного театру імені М. М. Єрмолової. З 1961 р. — актриса Театру-студії кіноактора.
Дебютувала в кіно 1956 року. Велику популярність здобула, знявшись у головній ролі в романтичній комедії Г. Оганесяна «Три плюс два» (1963) в акторському ансамблі з Андрієм Мироновим, Наталією Кустинською і Євгеном Жариковим.
Одна з найкрасивіших і популярних радянських актрис 60—80-х років.
Зіграла близько вісімдесяти різнопланових кіноролей.
Працювала в радіовиставах, на дубляжі іноземних картин.
У 2003—2004 роки працювала в Незалежному театральному проекті на сцені Театрального центру на Страсному.
Член Спілки кінематографістів Росії.
Активна громадська діячка.
Фільмографія
- «Справа „строкатих“» (1958, Лєна),
- «Битва в дорозі» (1961, Тіна Карамиш),
- «Три плюс два» (1963, Зоя),
- «Я — «Береза»» (1964, Олена)
- «Здрастуй, це я!» (1965, Люся),
- «Діти Дон Кіхота» (1965, Марина Миколаївна директор кінотеатру),
- «Пісні моря» (1970, Ніна Денисова),
- «Джентльмени удачі» (1971, Людмила, дочка Мальцева),
- «Літні сни» (1972, Павлина Федорівна Козанець, голова),
- «Тютюновий капітан» (1972, Любов Карпівна Смурова),
- «Москва — Кассіопея» (1973)
- «Отроки у Всесвіті» (1974) — мати Паші Козелкова;
- «Здобудеш у бою» (1975)
- «Розіграш» (1976, Калерія Георгіївна, завуч),
- «Сумка інкасатора» (1977, Ксенія Ковальова),
- «Усе вирішує мить» (Олена Рижова, тренер),
- «Право першого підпису» (1978, Бетсі Стайн)
- «Сіль землі» (1978, Марина Матвіївна Строгова),
- «Антарктична повість» (1979, кіноактриса),
- «Синдикат-2» (1980, Любов Юхимівна Деренталь),
- «З вечора до полудня» (1981, Алла, колишня дружина Кіма),
- «За законами воєнного часу» (1982, Олена Григорівна, мати Льолі),
- «Анна Павлова» (1983—1985, Кшесинська),
- «Перш, ніж розлучитися» (1984, Лариса Андріївна),
- «Людина з бульвару Капуцинів» (1987, Скво, дружина вождя),
- «Анна Карамазофф» (1991),
- «Таємниця» (1992, Елен Штеммер),
- «Осінні спокуси» (1993, Наташа),
- «Хрестоносець» (1995),
- «Дорога на край життя» (1995),
- «Корольов» (2007, Марія Миколаївна, мати Сергія Корольова),
- «Вагончик мій далекий» (2013, Надія) та ін.
Грала в українських кінокартинах:
- «Є такий хлопець» (1956, Таня),
- «Капітан „Старої черепахи“» (1956, Катя),
- «День Ангела» (1968, Симона Валері, співачка),
- «„Тигри“ на льоду» (1971, Тамара Вадимівна),
- «Відповідна міра» (1974, Ніна Василівна Павлова),
- «Доля барабанщика» (1976, Валентина),
- «Місце зустрічі змінити не можна» (1979, Ірина Соболевська),
- «Люди і дельфіни» (1983, т/ф, Євгенія Григорівна Старостіна).
Фестивалі і премії
- 2000 — Приз імені Віри Холодної в номінації «Самая грациозная» (рос.)[2]
- 2009 — КФ «Амурська осінь» в Благовєщенську: Спеціальний приз Губернатора Амурської області за внесок у кіномистецтво
- 2013 — Кінопремія «Ніка» в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» у фільмі «Листя, що летить за вітром» (інша назва «Вагончик мій далекий» 2013, реж. В. Харченко)[3]
Політика
Була в лавах партії «Демократичний вибір Росії», в 1999 році агітувала за СПС. На виборах президента Росії в 1996 і 2000 роках була, відповідно, довіреною особою Бориса Єльцина і Володимира Путіна[4].
У наш час входить до федерального політрада руху «Солідарність»[6].
У березні 2010 р. підписала звернення російської опозиції «Путін має піти».
25 червня 2011, на мітингу Партії народної свободи, заявила про вступ в цю партію[7].
Висловила свою думку щодо негативних висловлювань депутатів з приводу застереження, допущеної Володимиром Познером на федеральному каналі (назвав держдуму госдурою, за що згодом вибачився).[8] В її відповіді було сказано: «Дума не просто дура. Вы — негодяи, отрабатывающие свой харч. А вы, парнишка-кагэбэшник — мерзавец. Вам от расплаты всё равно не уйти. А на ваш зомби-ящик я просто не хожу. Народная артистка РФ Наталья Фатеева. P.S. Гражданство у меня одно. К сожалению»[9].
У середині серпня 2013 вивісила на балконі власної квартири банер на підтримку кандидата в мери Москви Олексія Навального. Однак, представницька делегація у складі дільничного, представників Деза, понятих, вимагала зняти банер «Навальний! Зміни Росію! Почни з Москви!» з балкона її будинку на набережній Фрунзе. Актриса відповіла відмовою, і через кілька годин банер був знятий[10].
Громадянська позиція
У березні 2014 підписала звернення російських діячів культури проти окупації Криму[11].
Категорично виступає проти реміфологізації Йосипа Сталіна[12].
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Енциклопедія вітчизняного кіно: Фатєєва Наталя Миколаївна (рос.). Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
- Лауреати Національної кінематографічної премії «НІКА» за 2013 (рос.). Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 18 травня 2015.
- Народна артистка Російської Федерації Наталія Фатєєва — Радіо Свобода © 2010 RFE / RL, Inc<! — Тема доданий ботом ->
- Актриса Наталія Фатєєва — член СПС <! — Тема доданий ботом ->. Архів оригіналу за 29 листопада 2007. Процитовано 18 червня 2014.
- «Солідарність». Лідери. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 18 червня 2014.
- m.189525.html Мітинг прихильників Партії народної свободи зібрав дві тисячі учасників. Грані.ру 25.06.2011
- Госдура проти Володимира Познера. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
- Відповідь Наталії Фатєєвої депутату Андрію Луговому
- В Москві працівники ЖЕКу зірвали банер на підтримку Навального з балкона АКТІС Наталії Фатєєвої. Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 18 червня 2014.
- Российские артисти склали альтернативний список на підтримку України. korrespondent.net. 13 березня 2014.
Література
- Актеры советского кино. Вип. 3-й. М., 1967. — С. 212—223;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 443;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С. 785;
- Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1934—1961. М., 1998. — С. 640—651;
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.277-278.