Фаукарія

Ботанічна ілюстрація Mesembryanthemum tuberculosum (нині Faucaria felina subsp. tuberculosa (Rolfe) L.E.Groen) 1916 року в ботанічному журналі «Curtis's Botanical Magazine», London., vol. 142 [= ser. 4, vol. 12]: Tab. 8674B

Квіти фаукарії

Faucaria subintegra в Ботанічному саду Осло, Норвегія

Faucaria bosscheana

Квітучі Faucaria tigrina і Faucaria felina subsp. tuberculosa серед інших сукулентів на балконі київської квартири

Faucaria felina subsp. felina

Faucaria felina subsp. britteniae

Родова назва цієї рослини походить латинського слова faux — «паща». Видові назви теж пов'язані з хижаками — «котяча», «тигрова», «вовча»… Це пов'язано із зовнішнім виглядом рослин цього роду, що мають листя із зубцями по краям, що направлені назустріч один одному і нагадують зуби у розкритій пащі.

Рід був описаний німецьким ботаніком Густавом Швантезом в 1926 році. До 1999 року до роду Faucaria зараховували 30 видів, доки голландські ботаніки Грун і Ван дер Майсен не провели ревізію роду, після якої кількість видів скоротилася до 6, головним чином за рахунок того, що більшість скорочених видів була визнана різновидами дуже мінливої Faucaria felina.

Рослини легко утворюють гібриди в межах роду, але міжродові гібриди невідомі.

Багаторічні трав'янисті сукулентні рослини з дуже вкороченим стеблом або й зовсім без нього. Молоді рослини — одиночні, але з віком кущаться, розростаючись в куртини. М'ясисті листки мають плоску верхню поверхню та випуклу нижню з кілем на верхівці. Краї листової пластинки, а іноді і верхня поверхня мають хрящоподібні зубчики. Листки зібрані в розетку з 4—6 розміщених навхрест пар. Квітки одиночні, сидячі, до 8 см в діаметрі, зазвичай жовті або рожево-жовті, розкриваються опівдні. Цвітіння відбувається у серпні—листопаді. Плоди — бочкоподібні 5-гніздові капсули.

Всі види роду є ендемічними для Південно-Африканської Республіки. Ареал роду розташований в західній частині провінції Західний Кейп і прикордонних районах Східного Кейпа.

Ростуть фаукарії зазвичай під чагарниками на кам'янистих ділянках. Кількість опадів, що випадають в цій місцевості з березня по листопад, складає трохи більше ніж 200 мм на рік, температура повітря влітку піднімається до 50 °С, а взимку опускається до 10 °С і нижче.

Три види сильно локалізовані: Faucaria tigrina зустрічається тільки біля Грехемстауна — центру муніципалітету Макана в Східному Кейпі; Faucaria gratiae була знайдена в 42 км на захід від Грехемстауна, біля села Рібік-Іст; ареал Faucaria nemorosa обмежений невеликою ділянкою поблизу селища Алісдейл в муніципалітеті Сара-Баартман на південному заході провінції Східний Кейп.

Фаукарії потребують добре освітленого місця розташування, краще під прямими сонячними променями, але обов'язково за наявності хорошої вентиляції. Взимку утримуються сухо при температурі 6—8 °C, але не вище 14 °C. Влітку полив досить рясний, але ґрунт між поливанням має цілком просохнути. Підгодовують 1 раз на 2 тижні добривами для кактусів.

Ґрунт: суміш з дернової землі і грубозернистого піску в співвідношенні 1:2.

Розмножують насінням і стебловими живцями.

• Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
• Володимир Хрипко. Faucaria (Фаукария) // Український сайт про кактуси і кактусоводів (рос.)
• Faucaria Schwantes, 1926 — Фаукария // Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.)
• Рой Маккалистер. Литопсы и другие живые камни. — Санкт-Петербург, Москва : СЗКЭО Кристалл, Оникс, 2006. — 128 с. — ISBN 5-9603-0037-0.
• Рой Маккалистер. Все о суккулентах. — Санкт-Петербург : ООО «СЗКЭО Кристалл», 2007. — 208 с. — ISBN 978-9603-0061-2.

• Groen, L. E. & L. J. G. van der Maesen. Revision of the genus Faucaria (Ruschioideae: Aizoaceae) in South Africa // Bothalia. — 1999. — № 29. — С. 5-58.
• H.E.K Hartmann (ed.). Illustrated Handbook of Succulent Plants: Aizoaceae, vol. 2 (F-Z). — Berlin : Springer-Verlag, 2002. — С. 173. — ISBN 3540417230. (англ.)
• E. J. van Jaarsveld & U. de Villiers Pienaar. Вігі (Мезембріантемові), перлини Вельду = Vygies, Gems of the Veld. — Venegono Superiore (Венегоно-Суперіоре) : Cactus & Co. libri, 2000. — С. 41-45. — ISBN 88-900511-0-8 (італ.), (англ.).
• Марія Цвєткова. Нова енциклопедія кімнатних рослин. Найповніша інформація для всіх: початківців, впевнених у собі, досвідчених квітникарів. — Харків : Школа, 2013. — С. 173. — ISBN 978-966-429-165-8.

• Фаукарія // Енциклопедія рослин садових та кімнатних: Довідкове видання. — Донецьк: ТОВ «Глорія Трейд» / уклад. Ануфрієва С. В.. — 2013. — С. 112. — 224 с.
• Faucaria на сайті «The Plant List» (англ.)
• Faucaria на сайті «Desert-tropicals» (англ.)
• Faucaria на сайті Germplasm Resources Information Network (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
• Faucaria на сайті «Check PlantSystematics.org» (англ.)
• Faucaria в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
• How to Grow and Care for Faucaria // «World of Succulents» (укр. «Світ сукулентів») (англ.)
• Faucaria на сайті «LLIFLE — Encyclopedia of living forms» (укр. «Енциклопедія життєвих форм») (англ.)
• Faucaria в базі даних «JSTOR» (англ.)
• Faucaria в базі даних африканських рослин «African Plant Database» Женевського ботанічного саду (англ.), (фр.)