Аїзові

Аїзові[2], аізоонові[3], аізові[4] (Aizoaceae Martinov, 1820) — родина рослин порядку гвоздикоцвітих (Caryophyllales).

Аїзові
Аїзові з колекції Юрія Шостака,
Миколаїв, Україна
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Аїзові (Aizoaceae)
Martinov, 1820
Типовий рід
Aizoon[1]
Роди

146 родів (див. Список родів родини аїзові)

Вікісховище: Aizoaceae

Поширення
Aizoon hispanicum
Faucaria tuberculosa
Літопси з колекції Юрія Шостака,
Миколаїв, Україна
Lithops lesliei
Titanopsis calcarea
Fenestraria rhopalophylla

Аїзові поширені в Південній та Південно-Західній Африці, більшість з них в Капській провінції. Нечислені види — в Австралії, Новій Зеландії, Чилі, Перу, США, Мексиці.

Біологічний опис

Багато-, дво-, рідше однорічні трави, чагарники або напівчагарники, часто із здерев'янілими пагонами. Майже всі Аїзові — листкові сукуленти (це найбільша родина листових сукулентів)[5], стебла деяких дуже вкорочені та практично непомітні. Тільки представників родів Brownantus та Psilocaulon можна віднести до стеблових сукулентів. Листки в більшості видів дуже соковиті, в незначної кількості рослин вони плоскі та відносно тонкі. Листкові пластини — цілокраї, іноді край — зубчастий, прилистків немає. Листорозміщення супротивне, іноді листки зібрані в розетку. Особливу групу становлять рослини, що складаються з 1–2 пар майже зрослих між собою листків (Літопс, Конофітум, Аргіродерма, Швантезія та інші). Поверхня листків гладенька, часто покрита восковим нальотом, волосками або невеликими блискучими міхурцями, які добре відбивають сонячне проміння. У рослин з родів Літопс, Фенестрарія, Фрітія асиміляційний шар поверхні листка переривається й утворюється прозоре віконце, через яке світло проникає вглиб рослини і досягає внутрішньої асиміляційної тканини. Квітки — жовті, білі, рожеві, оранжеві — дуже декоративні, розкриваються у більшості видів опівдні, іноді ввечері, дуже рідко вночі. Плід — коробочка, яка розкривається у вологому середовищі.

Таксономія родини

Спільний інтернет-проект Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» подає список з 146 прийнятих назв родів (докладніше див. Список родів родини Аїзові) і 2271 виду[6].

Підродина Mesembryanthemoideae

Роди:

  • Phyllobolus N.E.Br
  • Prenia N.E.Br
  • Pseudobrownanthus Ihlenf. & Bittrich
  • Psilocaulon N.E.Br
  • Sceletium N.E.Br
  • Synaptophyllum N.E.Br

Аїзові в культурі

Дуже популярні в кімнатній культурі рослини. Деякі з них дістали назву суперсукуленти. Розмножують переважно насінням.

Примітки
  1. Aizoaceae в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
  2. Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.Цвєткова М. Нова енциклопедія кімнатних рослин. — Харків : ВД «Школа», 2013. — 216 с.]
  3. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  4. Недуха О. М. Н42 Гетерофілія у рослин. — К.: Альтерпрес, 2011. — 192 стр.: табл. 25, іл. 36 (кольорових — 16, чорно-білих — 20), список літ. — 37 стр. ISBN 978-966-542-494-9
  5. Cornelia Klak, Angeline Khunou, Gail Reeves and Terry Hedderson. A phylogenetic hypothesis for the Aizoaceae (Caryophyllales) based on four plastid DNA regions // American Journal of Botany, October 2003, vol. 90, no. 10, 1433–1445 (англ.)
  6. Aizoaceae на сайті «The Plant List» (англ.)

Джерела

Література
  • H.E.K Hartmann (ed.). Illustrated Handbook of Succulent Plants: Aizoaceae, vol. 1 (A-E). Berlin: Springer-Verlag, 2001. ISBN 3540416919. (англ.)
  • H.E.K Hartmann (ed.). Illustrated Handbook of Succulent Plants: Aizoaceae, vol. 2 (F-Z). Berlin: Springer-Verlag, 2002. ISBN 3540417230. (англ.)
  • E. J. van Jaarsveld & U. de Villiers Pienaar. Вігі (Мезембріантемові), перлини Вельду = Vygies, Gems of the Veld. — Venegono Superiore (Венегоно-Суперіоре) : Cactus & Co. libri, 2000. — 240 с. — ISBN 88-900511-0-8 (італ.), (англ.).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.