Фахретдінов Різаітдін Фахретдінович

Різаітдін Фахретдінович Фахретдінов (Різа Фахретдінов; башк. Ризаитдин Фәхретдин улы Фәхретдинов, тат. Ризаэтдин Фәхретдин; нар. 4 (17) січня 1858, с. Кічучатово, Бугульмінський повіт, Самарська губернія, Російська імперія — 11 квітня 1936, Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР) — башкирський[3] і татарський письменник-просвітитель, вчений-сходознавець, релігійний діяч. Муфтій ЦДУМ (Центральне духовне управління мусульман) (1922[4] — 1936).

Фахретдінов Різаітдін Фахретдінович
Народився 17 (29) січня 1859 або 12 січня 1858(1858-01-12)
Самарська губернія, Російська імперія
Помер 11 квітня 1936(1936-04-11) або 12 квітня 1936(1936-04-12)[1]
Уфа, Башкирська АРСР, РСФРР, СРСР
Поховання Магометанське кладовищеd
Країна  Російська імперія
 СРСР
Місце проживання Q4380500?, Оренбург[2]
Діяльність науковець, письменник-документаліст, журналіст
Alma mater Медресе
Знання мов башкирська і татарська
Заклад Хусаїнія
Конфесія іслам
Родичі Q30610161?
Діти Q14848370? і Q15065926?

Біографія

Походження

Народився в селі Кічучатово Бугульмінського повіту Самарської губернії (нині Альмет'євський район, Республіки Татарстан)[3].

ДеРодовід (шежере) Різаітдіна Фахретдінова виглядає наступним чином: Тансар → Кармиші → Бахшанді → Кайбулла → Янгілди → Тоймухамет → Ішмухаметов → Юлдаш → Бікмухаметов → Субхангул[5] → Сайфетдін → Фахретдінов → Різаітдін[6]. Його прадід Субхангул був башкирським старшиною, а дід Сайфетдін і батько Фахретдінов (1818—1891) служили імам-Хатиб в селі Кічучатово. У Фахретдінова було дві дружини і одинадцять дітей. Матір'ю Різаітдіна була Магуба Римкуловна (1821—1873)[7]. За словами дочки Асьми, сам Фахретдінов стверджував, що їх рід походив із села Ширдан (нині село Великі Шірдани Зеленодольського району Татарстану), звідки його прадід утік після завоювання Казані, боячись насильницької християнізації[8][9].

В анкеті, складеній в 1929 році власноруч Фахретдіновим є відомості про його національність — башкир-тептяр[10][6]. У метриці про народження, в паспорті 1912 р. зазначено, що Різаітдін Фахретдінов належить до стану башкир[11]. За твердженням М. І. Роднова, в матеріалах подвірного перепису є картка 1900-01 рр., де родичем з Кічучатово було зазначено, що він «по народності тептяр»[12].

Становлення

Навчався в сільському медресе. Володів тюркською, арабською, перською, татарською, турецькою і російською мовами.

У 1867—1868 роках навчався в медресе при 1-й мечеті Чистополя у шейха Закіра-ішана Камалова. У 1869—1889 роках навчався і викладав в медресе села Нижні Шельчели. Тут в 1884 році в його руки потрапила газета «Терджиман» Ісмаїла Гаспринського. В останні роки навчання Фахретдінов зацікавився творчістю улемів-реформаторів А. Курсаві, Ш. Марджані, Дж. Афгані, М. Абдо.

У 1887 році в Казані опублікована «Книга по морфології» («Китабе еттесріф») — перший твір Різаітдіна Фахретдінова, присвячена арабській мові.

Перший уфімський період

У 1891 році переїхав до Уфи, де служив казиєм в Оренбурзькому магометанському духовному зібранні. 20 серпня 1891 році затверджений в званні ахуна.

1893 року разом з М. І. Уметбаєвим написав історичну статтю «Казань і башкири». У вересні 1894 року зустрівся з М. Акмулли, і обіцяв поету опублікувати його твори у вигляді книги. У тому ж році встановив дружні відносини з шейхом Зайнуллою Расулєвим, пізніше, 1917 року, на його честь випустив книгу. 1895 році, разом з М. І. Уметбаєвим, супроводжував угорського вченого А. Вамбери в його подорожі і допомагав йому зібрати матеріали по башкирській мові[6].

В Оренбурзі

У 1906—1908 роках — помічник редактора ліберальної татарської газети «Вакит», в 1908—1918 роках — редактор журналу «Шуро», які видавалися в Оренбурзі золотопромисловцями Рамеєвими. У журналі «Шуро» Фахретдіновим опубліковані 179 біографічних статей про видатних діячів мусульманської культури. Зі сторінок журналу Фахретдінов відстоював ідею історичної спадкоємності Волзької Булгарії, Золотої Орди, Казанського ханства і сучасних автору тюрко-мусульман Поволжя[13]. Сприяв зміцненню зв'язків між мусульманами Росії та інших країн, виступав проти колоніальної і імперіалістичної політики Заходу. Проводив дослідження з історії та культури народів Уралу і Поволжя. Літературна і наукова творчість Різаітдіна Фахретдінова, його журналістська і редакторська діяльність мали значний вплив на розвиток духовної культури народів Урало-Поволжя. Його ім'я було широко відомо в Середній Азії і Казахстані.

У грудні 1917 року брав участь в роботі III Всебашкірського установчого курултаю (з'їзду). На ньому Р. Фахретдінов був обраний до складу Кесе-Курултаю — передпарламенту Башкурдістана[14][15].

Був уповноваженим Башкирського шуро по Караван-Сараю в місті Оренбурзі[16].

Другий уфимський період

У 1922 році обраний муфтієм Центрального духовного управління мусульман Внутрішньої Росії і Сибіру.

У 1926 році брав участь в I Всесвітньому мусульманському конгресі як керівник делегації радянських мусульман і зробив хадж в Мекку.

У 1927 році ЦДУМ об'єднало історично максимальне число парафій — 14 825. Але вже до травня 1930 року понад 10 000 мечетей було закрито, від 90 до 97 % мулл і муедзинів були позбавлені можливості виконувати свої обов'язки.

Фахретдінов протестував проти закриття мечетей, арештів і знищення релігійних бібліотек. Частина літератури йому все-таки вдалося врятувати в архіві ЦДУМ. У 1930 році муфтій збирався подати у відставку разом з іншими членами ЦДУМ, щоб звернути увагу всього світу на становище релігії Ісламу в СРСР.

Закінчив свій творчий і життєвий шлях на посаді муфтія Росії і Сибіру в 1936 році в місті Уфа, не доживши кілька місяців до масових арештів керівництва Духовного управління. За переказами, тисячі мусульман, дізнавшись про смерть Фахретдінова, зібралися таємно вночі в його рідному аулі для прочитання «джаназа» (поминальної молитви) за покійним[17]. Похований на мусульманському кладовищі в Уфі[18].

Творчість
Ріхлет ель-Марджані, 1897 рік.

Різаітдін Фахретдінов є великим релігійним філософом.

Ним написані повісті «Саліма, або Ціломудрість» (1889), «Асма, або Провина і покарання» (1903), в яких автор виступає прихильником залучення народу до передової європейської культури, піднімає проблему емансипації жінки.

Найважливіше місце в спадщині Різаітдіна Фахретдінова займає багатотомна історико-Біобібліографічна книга «Асар» («Асар»), присвячена життю і творчості вчених, діячів культури і освіти народів Сходу, над якою він працював протягом декількох десятиліть.

Творча спадщина Різи Фахретдінова внесла величезний внесок у розвиток мусульманської культури Росії, його праці затребувані сьогодні релігійними діячами, вченими, педагогами. Спадщина Р. Фахретдінова є найціннішим джерелом з історії та культури народів Росії і Сходу. Вивчення його є однією з умов подальшого розвитку ісламського богослов'я і необхідно для підтримання конструктивного діалогу мусульман з представниками інших релігій в РФ. Для вивчення і популяризації робіт видатного вченого-енциклопедиста Р. Фахретдінова необхідно розробити проект з перекладу з татарської мови на башкирську і російську мови та виданню багатотомного зібрання творів вченого[19].

Сім'я
Дружина — Нурджамал (Нурізіган) Абдулнасировна, в шлюбі з 1885 року
Син — Габдрахман (1887—1936)
Син — Габдулахад (1889—1938),
Син — Габдрашід (1892—1953)
Дочка — Зайнаб (1893—1985).
Син — Сагід (1900—1944)
Дочка — Асьма (1906—1993)[12].

Пам'ять
  • Ім'я Р. Фахретдінова носили освітні установи-попередники Російського ісламського університету — медресе імені Р. Фахретдінова в м. Уфі (1989—1999) і створений на його базі Ісламський інститут ім. Різаітдіна ібн Фахретдінова (1999—2003).
  • В м. Альметьєьську функціонує Центральна мечеть імені Різаітдіна Фахредіна і Альметьєвське ісламське медресе ім. Р. Фахреддіна ЦРО ДУМ РТ (з 1998 року)[20][21].
  • У 1995 році в с. Кічучатово Альметьєвського району Республіки Татарстан відкрито меморіальний музей Різаітддіна Фахреддіна[22].
  • У 2005 році в Республіці Татарстан з метою вдосконалення і подальшого розвитку національної освіти, більш глибокого вивчення і широкого застосування педагогічної спадщини великого татарського просвітителя і педагога Різаітдіна Фахреддіна, а також посилення стимулюючої ролі матеріального і морального заохочення педагогічних колективів і працівників освіти засновано Республіканську премію ім. Різаітдіна Фахреддіна. Щорічно вручається дві премії — педагогічним колективам і працівникам закладів дошкільної, додаткової, загальної середньої, початкової, середньої та вищої професійної освіти Республіки Татарстан. Лауреати премії отримують нагрудний знак «Республіканська премія імені Різаітдіна Фахреддіна» і диплом[23].
  • З 2004 року в Республіці Татарстан щорічно проводяться республіканські педагогічні читання, присвячені вивченню творчої спадщини Різаітдіна Фахреддіна[24].
  • У 2009, 2011, 2016 і 2017 роках в Уфі проведені Фахретдіновські читання.
  • У 2009 році в м. Леніногорськ одній із формованих вулиць присвоєно ім'я Різи Фахреддіна[25].
  • У 2013 році в м. Чистополь одній із знову забудовуваних вулиць в північно-західному районі міста було присвоєно назву вулиця Р. Фахреддіна[26].
  • У 2015 році в м. Казань одна з вулиць котеджного комплексу «Казанська садиба» в Приволзькому районі отримала назву вулиці Фахретдіна Різаітдіна[27].

Примітки
  1. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  2. http://kitap.net.ru/riza2.php
  3. Шакуров Р. З. Фахретдинов Риза (Ризаитдин) Фахретдинович. // Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа : Башкирская энциклопедия, 1996. — С. 604. — ISBN 5-88185-001-7.
  4. С 1921 года — и. о. муфтия
  5. Субхангул (Собханкул) — башкирский старшина, имам хатиб.
  6. Хөсәйенов Ғ. Б. Ризаитдин бин Фәхретдин. Тарихи-биографик китап. — Өфө : Башҡортостан «Китап» нәшриәте, 1997. — 304 с. — ISBN 5-295-02131-9.
  7. Материалы к биобиблиографии Ризы Фахретдинова (Из Научного архива УНЦ РАН /Сост. и автор вступ. статьи Г. Х. Абдрафикова (Гарипова), В. Ю. Габидуллина (Батырханова); отв. ред. М. Х. Надергулов. — Уфа : ИИЯЛ УНЦ РАН, 2010. — 76 с.
  8. Ризаитдин Фахретдинов.,
  9. Воспоминания об отце.
  10. Ризаитдин бин Фәхретдиндең анкетаһы " Архив газеты «Йәшлек» [недоступне посилання]
  11. История башкирских родов. Юрми. Том 21. — Уфа: ИИЯЛ УНЦ РАН; Китап, 2016, С. 702, 704—709
  12. Роднов М. И. Семья Р. Фахретдинова по материалам земской переписи 1900—1901 гг. // Проблемы башкирской, татарской культуры и наследие Ризы Фахретдинова: Материалы межрегионального симпозиума (13 мая 2005 г.). Уфа: ООО «Принт+», 2006. С. 15 — 20.
  13. История Казанского ханства в трудах татарских историков конца XIX — начала XX в.
  14. Азнагулов В. Г., Хамитова З. Г. Парламентаризм в Башкортостане: история и современность. — Уфа : ГРИ «Башкортостан», 2005. — С. 53.
  15. Постановление III Всебашкирского учредительного курултая от 20 декабря 1917 года
  16. Юнусова А. Б. К истории Духовного управления мусульман Республики Башкортостан // Мир Ислама : pDF. — 1999. — № 1/2. — С. 149—162.
  17. К 150-летию со дня рождения Ризаэтдина Фахретдина.
  18. http://img-fotki.yandex.ru/get/6513/36256508.23/0_64dff_dc27a24f_orig
  19. Резолюция III Всероссийской научно-практической конференции «Фахретдиновские чтения» по теме «Коранический гуманизм как основа системы просвещения российского мусульманства в XXI веке»
  20. http://aimedrese.ru/o-nas%5Bнедоступне+посилання+з+Июнь+2019%5D
  21. Центральная мечеть им. Ризаэддина Фахреддина | Сайт мухтасибата Альметьевского района и города Альметьевск
  22. Мемориальный музей Ризаэддина Фахреддина
  23. Постановление Кабинета Министров Республики Татарстан от 07.07.2005 № 329 «О Республиканской Премии имени Ризаэддина Фахреддина»
  24. Министерство образования и науки Республики Татарстан
  25. Постановление Кабинета Министров Республики Татарстан от 15 апреля 2009 г. № 228 «О присвоении формируемой улице г. Лениногорска имени известного татарского просветителя Ризы Фахреддина»
  26. Чистопольский муниципальный район
  27. Постановление Исполнительного комитета г. Казани от 09.10.2015 № 3685 «О внесении изменений в постановления Исполнительного комитета г. Казани от 26.06.2015 № 2514, от 07.02.2014 № 600»

Література
  • Баишев Ф. Н. Общественно-политические и нравственно-этические взгляды Ризы Фахретдинова. — Уфа, 1996. — 176 с.
  • Башҡорт әҙәбиәте тарихы, 6 томда. — Өфө, 1990. — С. 267—292.
  • Вільданов А. Х., Кунафін Г. С. Башкирские просветители-демократы XIX века. — М. : Наука, 1981.
  • Творчество Ризы Фахретдинова: Исследования, материалы. / Отв. редактор Р. 3. Шакуров. — Уфа, 1988. — 136 с.
  • Хусаінов Г. Б. Ризаитдин бин Фәхретдин. Тарихи-биографик китап. — Өфө : Башҡортостан «Китап» нәшриәте, 1997. — 304 с. — ISBN 5-295-02131-9.
  • Різаетдін Фәхретдін: Фәнні-біографіка җиентик = Різаетдін Фахретдінов: Науково-біографічний збірник / Төз. Раиф Мәрданов, Рамил Міңнуллін, Сөләйман Рәхімов. — Казан: Рухіят, 1999. — 224 б.
  • Рәшит Шәкүр. Арҙаҡлы башҡорттар. Ғилми-биографик очерктар. Тулыландырылған 2-се баҫмаһы. — Өфө : Китап, 2005. — С. 79—84. — ISBN 5-295-02098-3. Архивная копия

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.