Федорова Зоя Олексіївна

Народилася 21 грудня 1907 р. в Петербурзі, в родині робітника і домогосподарки[1].

У 1918 році родина переїхала до Москви, де її батькові запропонували посаду начальника паспортної служби Кремля. В шкільні роки брала участь у драмгуртку і мріяла стати акторкою. Та за наполяганням батьків по закінченні школи вона пішла працювати рахівницею до Держстраху.

У 1928 році вона вступила до театрального інституту під керівництвом Юрія Завадського, а після його закриття вчилася в училищі при московському Театрі Революції, яке й закінчила у 1934 році. За часів студентства її чоловіком був Л. С. Вейцлер (1906—1966), пізніше відомий театральний актор, який до кінця життя працював в Театрі на Таганці. У 1934 році вийшла заміж за кінооператора В. А. Раппопорта, шлюб з яким протривав до 1939 року. Після розлучення зустрічалася з льотчиком Іваном Кліщовим, який загинув на фронті в 1942 році[2].

У 1932 році вона знялася в фільмі «Зустрічний», та її роль не ввійшла до кінцевої версії картини. Тому офіційним дебютом акторки в кіно вважається фільм «Гармонь» (1934). Всесоюзна слава прийшла до неї у 1936 році після виконання однієї з головних ролей в фільмі «Подруги». Навіть арешт батька за сфабрикованим звинуваченням не зміг зашкодити блискучій кар'єрі акторки, і вона продовжувала грати головні ролі у фільмах.

У 1945 році вона познайомилася з американським дипломатом Джексоном Тейтом, від якого 18 січня 1946 року народила дочку Вікторію (Тейт на той час за вимогою радянської влади вже покинув СРСР, не знаючи про вагітність Федорової). Намагаючись приховати факт народження дитини від іноземця, акторка спішно вийшла заміж за композитора Олександра Рязанова (1907—1987), з оркестром якого виступала на початку 1940-х років.

27 грудня 1946 року Зою Федорову було заарештовано і ув'язнено спочатку на Луб'янці та в Лефортовській тюрмі. Потім вона отримала вирок 25 років у таборах посиленого режиму за шпигунство (замінений на відбування покарання в Володимирській тюрмі) з конфіскацію майна. Її сестра Марія отримала 10 років виправно-трудових таборів з відбуванням строку на цегляному заводі у Воркуті (померла до кінця терміну у 1952 р.) З 1947 року її дочка Вікторія жила в селі Полудіно в північному Казахстані зі своєю тіткою Олександрою (сестра Зої та Марії), яку було вислано туди разом з її дітьми — сином Юрієм і дочкою Ніною[3].

Звільнилася у 1955 році. 23 лютого 1955 р. воз'єдналася з дочкою і повернулася в кіно. У 1960-х та 1970-х роках вона багато знімалася, переважно у невеликих характерних ролях. У 1976 році акторці було дозволено відвідати США, де вона знову зустрілася з Джексоном Тейтом (на той час — контр-адміралом Військово-морських сил США у відставці). Після його смерті в 1978 році, ще двічі приїжджала в США до дочки (яка також стала акторкою, емігрувала в 1975 році та написала автобіографічну книгу «Дочка адмірала», 1979), а потім почала збирати документи для виїзду туди на постійне місце проживання, чому завадило її вбивство.

11 грудня 1981 року після 14:00 акторку було вбито пострілом у голову з німецького пістолета Sauer в її трикімнатній квартирі № 243 будинку 4/2 на Кутузівському проспекті. Вбивство не розкрито до цього часу[4] (за мотивами цієї справи Юліаном Семеновим було написано детективний роман «Таємниця Кутузівського проспекту», 1990). Похована на Ваганьківському кладовищі[5].

Знімалась в українських кінокартинах: «Серце не прощає» (1961), «Ракети не повинні злетіти» (1964), «Іноземка» (1965), «Формула веселки» (1966), «Між високими хлібами» (1970).

• 1941 — Сталінська премія другого ступеня («Музична історія»).
• 1942 — Сталінська премія другого ступеня («Фронтові подруги»).
• 26 листопада 1965 р. — Заслужена артистка РРФСР — за заслуги у галузі радянського кіномистецтва[6].
• 1939 — орден Трудового Червоного Прапора («На кордоні»).

• В 2010 році за мотивами біографії Зої Федорової режисером В. Павловим знято телесеріал «Зоя», у головній ролі — Ірина Пегова.
• Образ Зої Федорової використано в телесеріалі «Мисливці за діамантами» (2011), де її зіграла Тамара Сьоміна.
• Також з'являється як персонаж в телесеріалі «Галина» (2008), де її грає Раїса Конюхова.

• Карзин Ф. Зоя Федорова. М., 1939;
• Актеры советского кино. Вып. 2. М., 1966;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.444;
• Раззаков Ф. Досье на звезд. 1934—1961. М., 1998. — С.87—101;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.787;
• Иллюстрированный энциклопедический словарь. М., 2000. — С.1288;
• Раззаков Ф. Популярная энциклопедия звезд. М., 2000. — С.553—561.