Федорова Зоя Олексіївна

Зоя Олексіївна Фе́дорова (рос. Фёдорова Зоя Алексеевна; 21 грудня 1907, Санкт-Петербург, Російська імперія, 11 грудня 1981, Москва, СРСР) — радянська акторка. Заслужена артистка РРФСР (1965).

Федорова Зоя Олексіївна
Народилася 21 грудня 1909(1909-12-21)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла 10 грудня 1981(1981-12-10) (71 рік)
Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність акторка
Роки діяльності з з 1934
Чоловік Володимир Раппопорт
Діти Федорова Вікторія Яківна
IMDb nm0299540
Нагороди та премії


 Федорова Зоя Олексіївна у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 21 грудня 1907 р. в Петербурзі, в родині робітника і домогосподарки[1].

У 1918 році родина переїхала до Москви, де її батькові запропонували посаду начальника паспортної служби Кремля. В шкільні роки брала участь у драмгуртку і мріяла стати акторкою. Та за наполяганням батьків по закінченні школи вона пішла працювати рахівницею до Держстраху.

У 1928 році вона вступила до театрального інституту під керівництвом Юрія Завадського, а після його закриття вчилася в училищі при московському Театрі Революції, яке й закінчила у 1934 році. За часів студентства її чоловіком був Л. С. Вейцлер (1906—1966), пізніше відомий театральний актор, який до кінця життя працював в Театрі на Таганці. У 1934 році вийшла заміж за кінооператора В. А. Раппопорта, шлюб з яким протривав до 1939 року. Після розлучення зустрічалася з льотчиком Іваном Кліщовим, який загинув на фронті в 1942 році[2].

У 1932 році вона знялася в фільмі «Зустрічний», та її роль не ввійшла до кінцевої версії картини. Тому офіційним дебютом акторки в кіно вважається фільм «Гармонь» (1934). Всесоюзна слава прийшла до неї у 1936 році після виконання однієї з головних ролей в фільмі «Подруги». Навіть арешт батька за сфабрикованим звинуваченням не зміг зашкодити блискучій кар'єрі акторки, і вона продовжувала грати головні ролі у фільмах.

У 1945 році вона познайомилася з американським дипломатом Джексоном Тейтом, від якого 18 січня 1946 року народила дочку Вікторію (Тейт на той час за вимогою радянської влади вже покинув СРСР, не знаючи про вагітність Федорової). Намагаючись приховати факт народження дитини від іноземця, акторка спішно вийшла заміж за композитора Олександра Рязанова (1907—1987), з оркестром якого виступала на початку 1940-х років.

27 грудня 1946 року Зою Федорову було заарештовано і ув'язнено спочатку на Луб'янці та в Лефортовській тюрмі. Потім вона отримала вирок 25 років у таборах посиленого режиму за шпигунство (замінений на відбування покарання в Володимирській тюрмі) з конфіскацію майна. Її сестра Марія отримала 10 років виправно-трудових таборів з відбуванням строку на цегляному заводі у Воркуті (померла до кінця терміну у 1952 р.) З 1947 року її дочка Вікторія жила в селі Полудіно в північному Казахстані зі своєю тіткою Олександрою (сестра Зої та Марії), яку було вислано туди разом з її дітьми — сином Юрієм і дочкою Ніною[3].

Звільнилася у 1955 році. 23 лютого 1955 р. воз'єдналася з дочкою і повернулася в кіно. У 1960-х та 1970-х роках вона багато знімалася, переважно у невеликих характерних ролях. У 1976 році акторці було дозволено відвідати США, де вона знову зустрілася з Джексоном Тейтом (на той час контр-адміралом Військово-морських сил США у відставці). Після його смерті в 1978 році, ще двічі приїжджала в США до дочки (яка також стала акторкою, емігрувала в 1975 році та написала автобіографічну книгу «Дочка адмірала», 1979), а потім почала збирати документи для виїзду туди на постійне місце проживання, чому завадило її вбивство.

11 грудня 1981 року після 14:00 акторку було вбито пострілом у голову з німецького пістолета Sauer в її трикімнатній квартирі № 243 будинку 4/2 на Кутузівському проспекті. Вбивство не розкрито до цього часу[4] (за мотивами цієї справи Юліаном Семеновим було написано детективний роман «Таємниця Кутузівського проспекту», 1990). Похована на Ваганьківському кладовищі[5].

Знімалась в українських кінокартинах: «Серце не прощає» (1961), «Ракети не повинні злетіти» (1964), «Іноземка» (1965), «Формула веселки» (1966), «Між високими хлібами» (1970).

Вибрана фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1932фЗустрічнийВстречныйдружина Чуточкіна
1934фГармоньГармоньМарусенька
1935фПодругиПодругиЗоя
1937фШахтаріШахтёрыГалка, шахтарка
1938фНа кордоніНа границеВарвара Корніївна Власова, дочка Степаниди
1938фЛюдина з рушницеюЧеловек с ружьёмКатя Шадріна
1939фНіч у вересніНочь в сентябреДуня Величко
1939фСтаниця ДальняСтаница ДальняяДарія Михайлівна Горкунова
1940фМузична історіяМузыкальная историяКлава Бєлкіна, диспетчер автопарку
1941фФронтові подругиФронтовые подругиНаташа Матвєєва
1944фВесілляСвадьбанаречена Даша
1956фМедовий місяцьМедовый месяцЄлизавета Федорівна, кухарка
1956фДівчинка і крокодилДевочка и крокодилНадія Федотівна
1957фПоетПоэтКатерина Василівна Тарасова
1957фДівчина без адресиДевушка без адресаРаїса Павлівна (Кусєнька), дружина Комаринського
1957фНічний патрульНочной патрульМарфа Потапівна
1958фЖених з того світуЖених с того светаЄлизавета Володимирівна
1959фЯ вам пишуЯ вам пишумама
1961фСерце не прощаєСердце не прощаетДомна Єгорівна
1961фДорослі дітиВзрослые детиТетяна Іванівна Корольова
1961фПурпурові вітрилаАлые парусагувернантка
1962фШістнадцята веснаШестнадцатая веснасусідка Корабльових
1963фСліпий птахСлепая птицажінка з кошиком
1963фПропало літоПропало летоДарія Іванівна
1963фЦе сталося в міліціїЭто случилось в милицииКатерина Іванівна, секретар в міліції
1964фХочете — вірте, хочете — ні…Хотите — верьте, хотите — нет…бабуся Міші Сазонова
1964фКазка про втрачений часСказка о потерянном временитітка Наташа
1964фРакети не повинні злетітиРакеты не должны взлететьфрау Кестлер
1965фІноземкаИностранкаЄвдокія Михайлівна
1965фОперація «И» та інші пригоди ШурікаОперация «Ы» и другие приключения Шурикатітка Зоя, сусідка Ліди
1965фКухаркаСтряпухаголова злодіїв на ринку
1965фПущік їде в ПрагуПущик едет в Прагутітка Фекла
1965фЗелений вогникЗелёный огонекзавідувачка Салону для наречених
1965фДайте книгу скаргДайте жалобную книгуКатерина Іванівна
1966фФормула веселкиФормула радугитітка Шура
1967фВесілля в МалинівціСвадьба в МалиновкеГорпина Дормидонтівна
1970фМіж високими хлібамиМеж высоких хлебовМотря, продавщиця
1970фУвага, черепаха!Внимание, черепаха!Вікторія Михайлівна, вчителька співу
1971фШельменко-денщикШельменко-денщикФенна Степанівна Шпак
1971фАлло, Варшава!Алло, Варшава!адміністратор готелю
1972фОсь моє селоВот моя деревнятітка Глаша
1973фЗа власним бажаннямПо собственному желаниютітка Надя
1973фСправа була, так!?.Дело было, да!?.Устинія Басалаєва
1973фКортикКортикбабуся Міші
1973фКрапля в моріКапля в мореАнна Григорівна, директор школи
1974фЛікаря викликали?Врача вызывали?Марія Йосипівна
1974фГнівГневдама
1975фАвтомобіль, скрипка і собака КляксаАвтомобиль, скрипка и собака КляксаАнна Костянтинівна
1978фЖивіть в радостіЖивите в радостиАнісья, дружина Афоні
1979фМосква сльозам не віритьМосква слезам не вериттітка Паша, вахтерка
1980фРанковий обхідУтренний обходЄгорова, пацієнтка

Нагороди і відзнаки

Кіновтілення

  • В 2010 році за мотивами біографії Зої Федорової режисером В. Павловим знято телесеріал «Зоя», у головній ролі Ірина Пегова.
  • Образ Зої Федорової використано в телесеріалі «Мисливці за діамантами» (2011), де її зіграла Тамара Сьоміна.
  • Також з'являється як персонаж в телесеріалі «Галина» (2008), де її грає Раїса Конюхова.

Примітки

  1. Парфенов, Лев (2002-01). Кино России: актерская энциклопедия (рос.). Материк.
  2. to-name.ru https://to-name.ru/biography/zoja-fedorova.htm Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 6 березня 2020.
  3. Фёдорова, Виктория (1996). «Дочь адмирала» (русский). Смоленск.: «Русич». ISBN 5-88-590-531-2.
  4. «Преступление без наказания». Актриса Зоя Федорова. 22-91.ru. Процитовано 6 березня 2020.
  5. http://gde-pohoronit.ru/vagankovskoe-kladbishhe
  6. naukaprava.ru https://naukaprava.ru/catalog/1/113/49/44148?view=1 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 6 березня 2020.

Література

  • Карзин Ф. Зоя Федорова. М., 1939;
  • Актеры советского кино. Вып. 2. М., 1966;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.444;
  • Раззаков Ф. Досье на звезд. 1934—1961. М., 1998. — С.87—101;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.787;
  • Иллюстрированный энциклопедический словарь. М., 2000. — С.1288;
  • Раззаков Ф. Популярная энциклопедия звезд. М., 2000. — С.553—561.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.